Як об’єднати мешканців, громадські організації та бізнес для вирішення актуальних питань міста – про це говорили на зустрічі «Черкаси: чути. діяти. змінювати», що відбулася 15 жовтня 2026 року в Черкаському інституті міста. Благодійний фонд «МАК+» представив модель фонду громади міста Черкаси та результати дослідження потреб черкасців.

«МАК+» працює з 2023 року та реалізує психосоціальні й молодіжні проєкти. Нині організація розширює діяльність, розвиваючи напрям підтримки громади Черкас. Модель фонду громади  є міжнародною і передбачає об’єднання місцевих ресурсів, досвіду та ініціатив для змін, яких потребують мешканці.

За словами засновника Фонду громади міста Черкаси та члена правління БО «БФ «МАК+» Миколи Максьоми, команда вже має досвід підтримки місцевих проєктів.

«На зустрічі ми представили модель фонду громади міста Черкаси, розповіли про діяльність «МАК+» та наші подальші плани. Нам уже вдалося провести конкурс соціальних ініціатив і підтримати два проєкти, реалізовані навесні та влітку. Також ми презентували можливості для містян долучатися до роботи фонду та спільно втілювати зміни в Черкасах», – зазначив Микола Максьома.

До обговорення долучилися представники різних міських середовищ. У центрі уваги були потреби черкасців, можливості співпраці та участь мешканців у розвитку міста.

Що хвилює черкасців

Однією з головних частин зустрічі стала презентація дослідження потреб Черкаської громади 2026 року. До добровільного опитування долучилися близько 300 учасників. Вони відповідали на 34 питання про якість життя, міські проблеми, необхідну підтримку та громадську активність.

Дослідження має розвідувально-аналітичний характер: його результати відображають тенденції серед опитаних, а не статистично репрезентативну позицію всіх мешканців Черкас.

Загальна оцінка якості життя в місті серед респондентів становила 3,48 бала з п’яти. Найвище учасники оцінили освіту й дозвілля, найнижче – екологію, комунальні послуги та транспорт.

Серед проблем найчастіше називали роботу й доходи – 59,2%, медицину – 50,7%, корупцію – 46,1% та екологію – 43%. Запит на економічні можливості простежується і у відповідях про потрібні проєкти: 52,8% опитаних обрали працевлаштування та перекваліфікацію.

Серед інших затребуваних напрямів – дитячі й сімейні програми, підтримка внутрішньо переміщених осіб і ветеранів, безпекові, освітні та екологічні ініціативи, молодіжні простори й психологічна підтримка. Групами, які потребують підтримки, респонденти найчастіше називали родини з дітьми – 64,1% та молодь – 58,5%.

Від готовності долучатися – до конкретних справ

Дослідження засвідчило й потенціал громадської участі. Серед опитаних 20,4% регулярно беруть участь у житті громади, ще 49,6% – долучаються іноді. Готовність брати участь у проєктах як волонтери зазначили 36,3%.

Водночас активності заважають брак часу, який назвали 67,3% респондентів, та відсутність інформації – 38,7%. Частина учасників не розуміє, чим може бути корисною, або не знає, куди звернутися.

Учасниця зустрічі Дар’я Закрепа, студентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Соціальна робота та консультування», відзначила, що дослідження допомагає краще зрозуміти потреби мешканців Черкас та окреслити напрями розвитку громади.

«У Черкасах є багато активних людей, які мають ідеї, прагнуть розвивати місто та готові вкладати в це свій час і зусилля. Водночас важливо створювати більше можливостей, щоб мешканці могли не лише висловлювати свої думки, а й реалізовувати власні ініціативи. Хотілося б, щоб у громаді було більше простору для дії, підтримки місцевих проєктів і співпраці між людьми, які прагнуть зробити Черкаси кращими», – зазначила Дар’я Закрепа.

Безбар’єрність і простори підтримки

Окремою темою обговорення стала доступність міського середовища. Фахівчиня інклюзивно-ресурсного центру Анастасія Міщенко наголосила на важливості розвитку безбар’єрності в Черкасах. Йдеться про умови для пересування та повноцінної участі в житті міста людей з інвалідністю й інших маломобільних груп.

«Хочу також, щоб наше місто розвивалося в напрямку безбар’єрності. Тому що на сьогоднішній день це питання є дуже актуальним», – зазначила Анастасія Міщенко.

За її словами, інклюзивно-ресурсний центр прагне долучатися до роботи над цим питанням, щоб наявні проблеми доступності отримували подальше вирішення.

Прикладом об’єднання мешканців навколо спільної потреби стало жіноче коло «Лада», досвід якого на зустрічі представила Ольга Федоренко. За її словами, команда проводить зустрічі раз на місяць. На момент презентації відбулося сім таких заходів, до яких долучилися близько 90 унікальних учасниць.

Зустрічі дають учасницям можливість спілкуватися з однодумницями, відновлювати сили та отримувати емоційну підтримку. Цей досвід перегукується з відповідями учасників дослідження, у яких звучала потреба в живому спілкуванні, прийнятті та міцніших зв’язках між людьми.

Психологічне благополуччя дітей і підтримка родин

На можливостях співпраці у сфері психологічного благополуччя наголосила учасниця зустрічі Наталія Ключко, практична психологиня Черкаської гімназії №9 імені О. М. Луценка. Вона відзначила, що фонд громади може об’єднувати професійні знання, досвід та ініціативи людей із різних сфер. Важливою передумовою такої роботи є розуміння реальних потреб мешканців.

На її думку, результати дослідження мають стати орієнтиром для визначення пріоритетів і планування подальших дій, а також основою конкретних рішень та практичних кроків.

«Особисто для мене важливим напрямом розвитку Черкас є створення середовища, у якому приділяється належна увага психологічному благополуччю дітей і підлітків, підтримці родин, емоційному здоров’ю та розвитку культури взаємоповаги й відповідальності. Діти та молодь – це частина громади вже сьогодні, тому їхні потреби, безпека, можливості для розвитку й соціалізації мають бути серед важливих пріоритетів», – зазначила Наталія Ключко.

Можливості партнерства з фондом вона бачить у спільних освітніх, просвітницьких і соціальних ініціативах для дітей, підлітків та родин. Серед напрямів такої роботи – розвиток емоційної грамотності, навичок взаємодії та взаємопідтримки, а також підтримка дорослих, які виховують дітей і працюють із ними.

Наталія Ключко також наголосила на важливості залучення фахівців різних сфер до спільного пошуку рішень. За її словами, для розвитку громади потрібні фінансові ресурси, довіра, партнерство й готовність мешканців робити свій внесок у спільну справу.

Як потреби громади визначатимуть роботу фонду

За підсумками дослідження команда окреслила шість орієнтирів для подальшої діяльності: економічні можливості, соціальна стійкість, молодь і сім’ї, зв’язки між людьми, доступність міського середовища та громадська участь.

Ці напрями мають стати основою для формування майбутніх ініціатив і партнерств. Мешканці можуть долучатися ідеями та волонтерською участю, громадські організації – досвідом і спільною реалізацією проєктів, бізнес – ресурсами та експертизою.

Презентована модель роботи фонду передбачає послідовність: від визначеної потреби – до ініціативи, партнерства, залучення ресурсів і конкретної зміни. Саме цей підхід відображає назва зустрічі: чути громаду, діяти спільно та змінювати Черкаси.