У Черкасах 21 червня відбулася акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих воїнів "Не мовчи — полон вбиває".

Про це пише "Суспільне".

Близько сотні людей з прапорами й плакатами зібралися в центральній частині міста — рідні, друзі захисників, небайдужі містяни та автоколона з близько десятка автівок.

До акції долучилася черкащанка Світлана. Її рідний брат Віталій Олексенко зник безвісти на Донецькому напрямку. Жінка розповіла, що на захист України він став у серпні 2025 року, а вже 19 грудня зв'язок з ним зник:

"19 липня буде сім місяців, як він зник безвісти. За яких обставин це сталося, зовсім не відомо — нічого не говорять. Це був населений пункт Котлине Покровського району Донецької області — це саме пекло, яке тільки може бути. На розмови командування не йде. Єдине, що було сказано, — що немає зв'язку з групою, але майте надію, от я її і маю. Стою тут для того, щоб його повернути живим, здоровим, тому що мій брат дуже добра, хороша людина, який любив і любить свою країну". 

Син черкащанки Наталії також зник безвісти у Донецькій області. Вона розповіла: вірить на повернення сина додому живим:

"Мій син Бубнов Максим Анатолійович зник безвісти 25 липня 2024 року поблизу населеного пункту Костянтинівка. Він вийшов на позицію 24 липня — це був його перший вихід після навчання. А 25 липня о 11:00 годині, так вказано в документах з військової частини, його поранили. Подальша доля його невідома. Тоді їх було троє і його побратими разом з ним зникли безвісти. Але в одного побратима є збіг по ДНК — із Одеського моргу повернули тіло його мамі. Щодо мого сина, я зверталася до слідчого, то сказали, що збігів немає. Знаєте, є 1% надії, що він живий. Про те, що він у полоні, підтвердження немає. Оскільки я мати, вірю, що мій син живий". 

З Чорнобаївщини на акцію щонеділі приїжджає Анна Галушка — мати безвісти зниклого військовослужбовця Галушка Ярослава Віталійовича:

"Він військовослужбовець 67-ї ОМБР. Зник безвісти 10 березня 2023 року під Бахмутом в боях з «вагнерами». Тепер щонеділі приїжджаємо на акцію, їздимо на обміни полоненими. Віримо, надіємося, що наш син живий і ми його дочекаємося. За свідченнями, було 34 людини. Їх взяли в оточення, і ні про кого з них нічого не відомо. Але чекаємо, безвісти зниклих також повертають з полону. Раптом він приїде — а я там".

Пані Любов півтора року чекає на повернення сина з полону. Про те, що син у неволі, говорить на акціях у Смілі та Черкасах.

"Відомо, де він знаходиться — хлопчина, котрого звільнили з полону 11 квітня, сповістив нам, що був з моїм сином в одному бараці в Торезі. Звісток від сина не отримували, хоча цей хлопчина сказав, що син писав нам листи. Ми теж йому писали листи, проте ніхто нічого не отримував. Надіємося на його повернення", — прокоментувала жінка. 

Прикордонник Євгеній Ляхович зник безвісти під час бойового завдання на Курщині. Відтоді два роки його двоюрідна сестра Марина виходить на акції:

"Я стою за свого молодшого брата, прикордонника. Він зник безвісти 2024 року в Суджанському районі, в населеному пункті Дар'їно. Жодної інформації про нього немає. Я спілкувалася з його командиром, який був тоді разом з ним, з побратимами, які змогли вижити, проте інформація дуже погана. Шансів на те, що він вижив — нуль, проте я вірю, що він живий". 

Вона розповіла, за яких обставин брат зник зі зв'язку:

"Це було 24 жовтня 2024 року. Перший йшов його побратим, далі йшов мій брат і їх почали «крити». Брат зник зі зв'язку. Подивилися дроном: побратима побачили, що він був з перебитими ногами, та зафіксувати мого брата не змогли. Наразі нічого не відомо. Відомо, що побратим, який йшов першим, потрапив на обмін тілами. А мій брат і ще один побратим досі вважаються зниклими безвісти".

За словами співорганізаторки акції, мами загиблого азовця Оксана Коцуконь, на акції людей стає все більше:

"З кожним разом людей стає більше. Війна триває. На жаль, додаються люди, які чекають своїх рідних. А ми незмінно щонеділі приходимо, щоб говорити і нагадувати про всіх. Чужої біди не буває. Намагаємося бути підтримкою одне одному. Тримаємося і стоїмо до повернення всіх наших додому".