Випускник духовної семінарії влаштувався на роботу в книгарню, а потім обікрав її.

 

Про це пише "Вчасно".

 

Таку історію розповідає власник книгарні Анатолій Артеменко, який постраждав унаслідок вчинку богослужителя. Анатолій Артеменко вже кілька років очолює соціальний проект “Врятуємо книгу”, для якого збирає старі книги у жителів міста, таким чином даруючи їм шанс на нове життя у свої своєрідній бібліотеці. Наразі в книгарні соцпроекту вже налічується близько 40 тисяч книг, написаних різними мовами.

 

“У нашій організації все функціонує на чистій довірі, – розповідає кореспонденту “Вчасно” Анатолій Артеменко, – у нас немає жодних бланків. Будь-хто із жителів міста може прийти сюди і вибрати з-поміж книг те, що буде йому цікаво. Так само будь-хто може і принести свою книгу і подарувати нам”.

 

Попри таку форму роботи, за словами Анатолія, книги ніколи масово не зникали. Проте все змінилось цієї осені. Випадки масового зникнення книг співпали в часі з приходом на роботу випускника духовної семінарії Святослава… “Одного разу до нас прийшов Святослав, який говорив, що він колишній працівник церкви. Він розповідав, що закінчив Нагінську духовну семінарію. За його словами, він навчався там у 94-98 роках.

 

Тоді цю семінарію, яка підпорядковувалась Київському патріархату, а була на території Росії, закрили, а Святослав пішов звідти без документів. Зрозуміло, що без документів він не міг вести службу, тож працював помічником священика, а потім сторожем на будівництві церкви в Черкасах”.

 

Анатолій розповідає, що Святослава вигнали із будівництва, бо він нібито украв звідти електрогенератор вартістю тисячу доларів. Після цього інциденту богослужитель і прийшов у соціальний проект. “При знайомстві він вразив мене освіченістю і глибокими знаннями. Я б ніколи не подумав, що ця людина може щось украсти. До того ж, він здався надзвичайно добрим. У перший же день він подарував нам патефон, який, правда, потім же і вкрав сам, прихопивши частину моїх платівок (сміється)”.

 

Після вигнання із будівництва чоловік влаштувався на роботу в собор, де співав у хорі. Також в цей час Святослав активно допомагав Анатолію, сортував книги. Але потім в книгарні стали відбуватися дивні речі, які спочатку дещо насторожили Артеменка.

 

“Пам’ятаю, спочатку побачив книги на іспанській мові, які лежали в пакеті, ніби на виніс. Тоді не звернув увагу, просто розіклав їх назад. Потім історія повторилась: тепер в пакеті лежали 5 томів Єсєніна. Він мені сказав, що то його книги, які він через газету продає. Я знов це пропустив повз вуха. Зараз я здогадуюсь, що поки мене не було, він розіклав томи Єсєніна на полиці і потім сказав, що забрав його додому. Усе ж для того, щоб переконатися в його правоті, я попросив для достовірності принести мені його книги і показати. Святослав нібито образився і пішов від нас”.

 

Анатолій стверджує, що поки Святослав працював у нього, то таємно зробив собі дублікат ключа, яким потім і користувався, бо після того, як чоловік покинув соціальний проект, книги стали зникати масово. На думку Анатолія, богослужитель неодноразово проникав у його бібліотеку і неодмінно крав звідти твори класиків світової літератури.

 

 “Випадково мій знайомий замовив у нього книги. Це були 6 томів Майн Ріда, які перед тим зникли з книгарні! Тоді ж я заявив у міліцію про крадіжку, і наступного дня його затримали за спробою продати викрадені книги. Він довго відмовлялвся, але на тих книжках були спеціальні відмітки, і в підсумку він погодився.

 

Найсмішніше те, що такий самий Майн Рід був у нього вдома. Для чого він їх вкрав, не розумію”. 6-томне зібрання праць письменника Анатолію повернули, а от інше вкрадене – ні. “Тоді він Богом поклявся, що нічого не крав більше, але я впевнений, що це він. До його приходу книги не зникали масово, і після цієї справи перестали зникати. Мені дивно і незрозуміло, чому освічена і розумна людина іде на крадіжку на 100 гривень”.

 

У прес-службі обласної міліції розповіли, що працюють за справою і крадій буде обов’язково притягнутий до відповідальності. Зв’язатися із самим Святославом нашому виданню не вдалося, проте ми готові вислухати його думку в будь-який момент.