У Черкасах 15 листопада на Соборній площі відбулася акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих воїнів «Не мовчи — полон вбиває».

Про це пише «Суспільне».

Понад сотня учасників — рідні полонених та зниклих безвісти захисників зібралися з плакатами і прапорами та закликали проїжджаючих повз водіїв підтримати їх — посигналити.

У черкащанки Юлії у Суджі Курської області зник безвісти брат Ігор Авдулов:

«Уже рік і сім місяців як він зник. Відповіді від командирів — нуль, скільки б ми не писали листів. Також я подавала відео на експертизу — також результату немає. Я не знаю, кому вірити — Росія не підтверджує, в Києві нічого не говорять. До кого звертатися, я вже не знаю...»

Жінка зазначила: її брат у російському полоні:

«Був відхід з Курського напрямку. Ні поранених, ні "двохсотих" не забирали. Як таке можливо у 21 столітті? Побратими приїхали і сказали, що мій брат загинув. Сказали, що підіймали дрони і тіла не бачили. Та через деякий час я знайшла відео, на якому видно, що мій брат поранений і його росіяни забрали в полон. Подальша доля його невідома».

На акції Юлія Авдулова приходить з 10 березня 2025 року:

«Скільки часу потрібно — я буду чекати. На акції буду ходити стільки, скільки матиму сил і доки не знайду його і поверну додому».

Захисник Руслан Бондаренко зник безвісти на Харківщині. Бути його голосом на акцію прийшла мати Антоніна Бондаренко та дружина Оксана Бондаренко.

«Мій син, Бондаренко Руслан Васильович, 1979-го року народження зник безвісти на Харківщині, Куп'янський район, село Глушківка. Це було 4 серпня 2025 року. І по сьогодні ми не знаємо, де він і що він. Він служив у частині у Черкасах, а потім його послали туди (на передову — ред.). Був травмований, проходив реабілітацію в Харкові, потім прийшов, то ми ще з ним зв'язувалися. Вдруге вийшов на "нуль" і все. Після 4 серпня ми не знали нічого. 13 серпня повідомили, що він зник безвісти. Сказали, що їх було четверо: двоє залишились лежати, а двох немає», — прокоментувала мати захисника.

Віра Рибкіна чекає на сина Григорія Гончарова, який також зник безвісти на Харківщині у 2025 році:

«Зник безвісти 15 жовтня 2025 року у Харківській області, Вовчанські Хутори. Ніхто нічого не говорить, де він знаходиться. Крайня звістка від нього була 25 червня: "Мамо, я йду на завдання на три місяці". І так його досі немає. В заключенні сказано: хтось бачив (зовсім чужа людина, не з частини), як він з нашим черкаським захисником пішли на завдання і удвох загинули. Але ніяких доказів немає. Командування сказало: зник безвісти і все. Серед загиблих його немає».

Жінка розповіла, що вдома його чекає родина:

«Сьогодні (15 листопада — ред.) — рік і три місяці, як ми тебе, синочку, чекаємо. Знаємо, що ти все одно повернешся до рідного дому».

«Сьогодні ми, як і кожної неділі, вже протягом кількох років приходимо на Соборну площу міста, щоб нагадати про всіх наших захисників і захисниць: не тільки тих, хто знаходиться в російському полоні, або хто в статусі зниклих безвісти, а також не забуваємо про тіла наших полеглих захисників і захисниць, яких ще не повернули додому», — прокоментувала організаторка зібрання Оксана Коцуконь.

Вона додала, що кількість учасників акції — збільшується:

«З кожною акцією кількість учасників змінюється. Бувало, що дуже багато нових родин з'являється і не тільки з Черкас: приїжджають із сіл та громад, які ближче до Черкас знаходяться. Для них важливо бути почутими, важливо нагадати про своїх рідних. Так, на жаль, кількість збільшується, ми ж всі розуміємо, що це через те, що війна, на жаль, триває, війна нікого не жалкує і ми дуже багато втрачаємо найкращих людей. Але разом з тим ми віримо, сподіваємося, чекаємо і є тут голосом усіх, кого немає зараз поруч».

До акції долучилася автоколона з близько десяти автівок.