Він зробив кларнет з редьки, панфлейту і блок-флейту з моркви, ударні з гарбуза і капусти. З таким  інвентарем музикант влаштував концерт для дітей. Черкаський мультиінструменталіст Артур Жуковський ще з 2012 року почав експерименти з виготовлення аналогів музичних інструментів. Із місцевим музикантом спілкувався журналіст сайту vikka.ua.

Майстер каже, що вже зробив близько 50 музичних інструментів. Здебільшого це сучасні копії етнічних інструментів різних народів та націй. При цьому митець використовував підручні матеріали.

А от досвід роботи з овочами у Артура Жуковського був уперше. На жаль, такі інструменти живуть зовсім не довго, тож після концерту слухачі їх…з’їли. Музикант не засмутився, адже сам вегетаріанець та пропагує здорове харчування.

"Це був концерт для дітей у студії елементарного музикування. Овочі для виготовлення інструментів взяли місцеві сезонні. На все пішло десь 10 кг моркви, капуста, редька, гарбуз, перець. І хоча дітлахи овочі на смак не дуже люблять, інструменти з’їли залюбки", – пригадує музикант.

Каже, що любить працювати з дітьми. Наразі він вчить дітей грі на музичних інструментах у Черкаській дитячій школі мистецтв.

Черкащанин зазначає, що музичні інструменти його власного виробництва є компромісом між бажанням зіграти на екзотичних (здебільшого духових) інструментах, їх рідкісністю та власними фінансовими можливостями.

"Музичні інструменти дорого коштують. Через їх недоступність я почав займатися творчим пошуком. Люблю ф'южн-музику, тобто поєднувати музичні традиції різних етносів. Обираю народні інструменти і трохи їх змінюю. Наприклад, фуяра – словацький народний інструмент. Коли на ньому граєш, то не можна дотягнутися до отвору, через який виходить повітря. Тож можливості звучання обмежуються. Я узяв сибірський інструмент калюку та об’єднав їх – вийшов гібридний інструмент з унікальними звучанням", – розповідає Артур Жуковський.

Як правило, музикант виготовляє інструменти швидко. Калюку зробив із пластикової водопровідної труби за 15 хвилин.

"Взагалі калюку робили з борщівника. Це така рослина. Зелена ­– вона отруйна, а коли всихає – стає безпечною та порожнистою всередині", – розповів черкащанин.

Найдовше, десь тиждень, майстру довелося потрудитися над фуярою.

"А ось цей шланг називаю "ловцем духів". На ньому грали в одній малій народності Сибіру. Відмінна риса використання таких інструментів – гра не за нотами. Кожного разу це щось нове", – пояснює музикант.

Не так давно черкащанин зробив для себе музичний духовий інструмент аборигенів Австралії – діджеріду. Він вважається трансовим музичним інструментом, гра на якому переносить музиканта у світ духів, містики.

"У них під час засухи не було ніде води та вологи. Остання зберігалася у серцевині евкаліпта і її виїдали терміти. Так з’являлася порожниста трубка. Звук із неї виходить специфічний. Для виготовлення цього інструмента знадобився бджолиний віск, а за основу пішла звичайна пластикова труба", – розповідає Артур Жуковський.

Каже, що вивчення музичних традицій та інструментів різних народів – це ще й шлях духовного розвитку.

"Це занурює у культуру народу і накладає на тебе цікавий відбиток. Наразі ми з моїм товаришем, столяром, плануємо виготовити популярний тюркський смичковий інструмент морин хуур. Це слово у перекладі означає "кінь". Є дуже красива легенда про його виникнення і особлива традиція його виготовлення. Якщо в нас вийде його зробити, будемо створювати майстерню з виготовлення музичних інструментів", – ділиться планами черкаський музикант.