Мегапопулярний співак з бородою та вусами вже вкотре приїздить у Черкаси. За 10 днів до концерту придбати квитки було нереально, ці хлопці влаштували аншлаг! 

Шалені овації, щирі посмішки, драйвові танці взірвали сцену ПК "Дружба народів". Гурт "DZIDZIO" підкорив аудиторію не лише відомими хітами, але й позитивною енергетикою.

Артисти, які вміють вчиняти позитивний кіпіш, дали in.ck.ua ексклюзивне інтерв’ю.

У вас так багато гастролей країною, що можете сказати про Черкаси?

Дзідзьо: Якщо чесно, то тут один із найкращих залів України. Ми справді проїздили вже всю Україну, в Черкасах він супер. Гарно працювати, приємно, в таких залах люди себе інакше поводять, і відповідно я себе інакше почуваю.

Орест Галицький: Дніпро поруч, ми бачили спортсменів, які пливли на байдарках, чоловік, напевне, п'ятнадцять. Вони так швидко пливли, мабуть, швидше, ніж ми їхали.

Перші асоціації, які виникають з містом на Ч?

Дзідзьо: Вода, міст, рибаків мільярд.

Орест Галицький: Водосховище, гарна природа, і, звичайно, гарні дівчата.

Дзідзьо: А каша? Каша має якесь відношення до Черкас? Бо у мене виникає асоціація Черкаша, щось таке цікаве.

Яка для вас черкаська аудиторія?

Дзідзьо: Тепла! Так, ось саме це перша асоціація, яка спадає на думку – тепла. А все тому, що черкаські люди дуже теплі, привітні й такі свої. Мені сюда приємно їхати.

У Черкасах аншлаг, продані всі квитки! Як часто з вами таке трапляється?

Орест Галицький: Так скрізь! У цьому турі ми вже відіграли 20 концертів. І в день концерту доставляють крісла і продають додаткові квитки, бо дуже багато охочих прийти і подивитися виступ.

Дуже багато дітей у залі, як думаєте, чому вони з ентузіазмом ідуть на ваші концерти?

Дзідзьо: Бо я сам велика дитина всередині. Я ж не то що просто граю, чи це там собі щось придумане. Я дуже щиро то всьо роблю, вірю сам. І, мабуть, вони це відчувають, це від душі і натурально.

Чим унікальний цьогорічний тур?

Дзідзьо: По-перше, у нас нові зелені костюми, по-друге, нові пісні, старі-нові хіти. Люди скучили за нами, ми скучили за людьми, це спілкування. А великі перерви між тими "бачитися, не бачитися" робити не можна, бо люди забувають про Дзідзьо, або починають плакати. Ще за цей рік Дзідзьо в АТО їздив, перебув у всіх прикордонних нульовках, де тільки можна. До речі, мене так розіграли в АТО, що я вже подумав, що всьо, не буде Дзідзьо Україна мати. Дивіться цей розіграш 1 квітня. Але мені від того смішно не було.

Раніше ваші пісні були просто розважальними, а ось дві останні – "Не матюкайся", "Банда-банда" – трошки інші, з чим це пов’язано?

Дзідзьо: У них є певний виховний характер. А виникають, як в тебе появляється багато дітей. Звичайно, спочатку, ти спочатку сам є дитина, ідеш в перший клас, потім вчишся. А потім у тебе з’являються діти, і ти вже думаєш, як би тих дітей чомусь навчити. І коли ти маєш можливість це зробити, чому б ні? Виховний характер зараз вносить гурт "Дзідзьо". Але ми так само буваємо не чемні, не з тої ноги встали, трохи матюкаємося, трохи злимося, всьо то, як в простих людей.