Уманчанка Наталія Золотухіна, яка наразі бере участь в Літніх Олімпійських іграх, розповіла про місце спорту в її житті.

Напередодні від’їзду до Бразилії метальниця молоту поспілкувалася з журналістами "Громадське ТБ: Черкаси".

Наталія Золотухіна – спортсменка у третьому поколінні. Її дідусь – марафонець, а батьки займалися штовханням ядра та метанням диска. Дівчина продовжила сімейну традицію та обрала метання молота:

– Це дуже специфічний вид спорту – метання молота – і дуже технічний, – розповідає Наталія. – Без техніки і відчуття снаряду дуже тяжко метати. Тут потрібна не лише сила, а швидкість і техніка. Але деякі люди думають, що якщо ти сильний, то вже можеш метнути. Однак ти можеш не відчувати снаряд, і тоді він просто не летить.

На Олімпіаду дівчина їде вперше. Однак у її списку здобутків – перемоги на європейських і світових змаганнях та численні рекорди. Тренер Наталії – заслужений тренер України Анатолій Тихомиров –розповідає про досягнення своєї вихованиці:

– Вона вже серед молодших школярів була чемпіонкою і рекордсменкою України. Потім – серед старших також була рекордсменкою України, ось нещодавно тільки побили її рекорд, – пригадує Анатолій Михайлович. – Двічі була бронзовим призером Чемпіонату Європи з легкої атлетики у Німеччині. Виступала дуже багато на змаганнях, я навіть не можу точно порахувати, напевно, разів 30 за збірну України виступала, а, може, й більше. Досі їй належить рекорд України в юніорах – 69,73 м – його ніхто із дівчат так і не побив.

Щоб розмістити всі медалі й кубки Наталії, її мама – Вікторія Золотухіна – створила своєрідний стенд. Є тут і срібна медаль із Ріо-де-Жанейро 2011 року – тоді легкоатлетка у Бразилії брала участь у воєнних змаганнях.

Мама Наталії – також легкоатлетка: займалася метанням диска, має ступінь кандидата у майстри спорту, брала участь в Олімпійських іграх для ветеранів. Жінка говорить, що її батько – дідусь Наталії – дуже хотів, аби онука потрапила на Олімпіаду:

– Наташа дійсно досягла такого успіху після багаторічної щоденної і натхненної праці, і можна сказати, тяжкої, – каже пані Вікторія. –Адже це не тільки тренування, а й догляд за дітьми, вирішення якихось життєвих ситуацій. І я правда радію й говорю своєму батькові, що ти бачиш це все з небес, і я думаю, що ти радий і це присвячується тобі – поїздка твоєї онучки на Олімпіаду.

Сама Наталія перед виїздом до Бразилії посилено тренувалася, незважаючи на травму спини:

– Зараз у мене є і по два тренування на день, і цей стадіон поряд із нашим домом. Мій чоловік за кордоном працює поки що – в Іспанії, тобто ми живемо на дві країни, – розповідає Наталія. – Тому мені зручніше, щоб мама зараз із дітками допомагала, бо доньки маленькі – 2 і 4 роки, тому мені зараз зручно жити з мамою і її чоловіком.

За двадцять років спортивної кар’єри Наталія Золотухіна побувала у багатьох країнах: в Японії, Німеччині, Угорщині, Бразилії, Ямайці, Греції та інших. Каже, що навіть не уявляє, чим могла би займатися, якби залишила спорт:

– У 15 років я почала виступати за збірну України, і в цьому віці я вже за кордон їздила на міжнародні змагання. Мені дуже сподобалося: це нові враження, нові відчуття, смак перемоги, цілі, мрії – звичайно, це дуже цікаве спортивне життя, – говорить легкоатлетка. – У нас такий вид спорту, що є навіть приклади, коли і в 46 років вперше на Олімпіаду їхали, і в 50 цей спортсмен метає. Або як моя мама, яка у 52 роки ще займається і навіть їздила на Олімпіаду для ветеранів. Тому 10 років я ще могла би займатися, якщо дозволятиме здоров’я.

За словами Наталії, її чоловік підтримує прагнення реалізуватися у спорті та пишається нею:

– Коли я починала сезон, то ми всією сім’єю були в Іспанії. Ми там два місяці прожили, але я вирішила, що хочу спробувати реалізувати себе у спорті,і мені довелося повернутися до Умані, бо тут є всі умови для тренувань,– розповідає спортсменка. – Чоловік дуже пишається мною, бо в їхній країні спорт дуже шанується, і спортсменка – це щось таке велике, видатне. Але, звичайно, він не може зрозуміти, чому нам не платять великих грошей, як за кордоном. Тож він не розуміє, чому це я займаюся спортом, але не багата.? Я відповідаю, що це така країна у нас.

Спроби завершити спортивну кар’єру в Наталії Золотухіної вже були, коли вона народжувала двох доньок. Однак щоразу відчуття незавершеності повертало дівчину назад:

– Коли моїй першій дочці було 4 місяці, мені стало якось сумно за те, що я, може, десь не реалізувалася до кінця, і я тоді подумала: спробую. Я почала знову займатися, і за кілька місяців мене повернули у збірну України, а влітку вже я стала чемпіонкою, – пригадує легкоатлетка. – Коли я завагітніла вдруге, то вже точно не думала вертатися, але знову так вийшло, що я не можу ніяк від цього спорту відійти, тому що я все своє життя ним займаюся. І мама, коли робила цей стенд, казала: а ось тут ще є місце для нових медалей. Я тоді дивувалася – яких ще медалей?

***

Довідка: на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро виступи черкаських спортсменів Сергія Куліша та Наталії Золотухіної заплановані на 12 та 14 серпня.Трансляція змагань за участю Наталії Золотухіної триватиме 12 серпня із 20:20 до 23:25.

У Сергія Куліша заплановані два кваліфікаційні раунди разом із фіналом. Змагання зі стрільби кульової (гвинтівка, 50 метрів) відбудуться 12 та 14 серпня з 09:00 до 14:30.