Минулого тижня небайдужі городяни привернули увагу до підготовки нової забудови на місці археологічної пам'ятки, що знаходиться під кварталом у центрі Черкас, де розташовано Хрещатик-сіті. Хвилювання городян небезпідставні, адже розкопки, які передували забудові торговельно-розважального центру «Хрещатик-Сіті», виявили могильник черняхівської культури.

Про це інформують Вечірні Черкаси.

— Під час останньої прогулянки містом неподалік «Хрещатик-Сіті» виявив кілька огороджених і звільнених від будівель ділянок. Імовірно що готується місце під якусь забудову. Але той факт, що ці ділянки знаходяться у межах відомої на всю Україну пам'ятки — праслов'янського могильника черняхівської культури Черкаси-Центр (4 ст. н.е.), викликає занепокоєння, — написав на своїй сторінці у соціальної мережі Facebook черкащанин Дмитро Шакін. — І от тепер постає питання: Черкаси — місто збереження спадщини тисячоліть, чи місто руйнації археологічних пам'яток і нехтування законодавства з охорони пам'яток культури?

Пост небайдужого городянина дійсно знайшов відгук серед черкащан. Наразі територія на перетині вулиці Євстафія Дашкевича та провулку Ручай загороджена парканом та розчищена. Жодних земляних робіт там не ведеться, як і не вивішено паспорту забудови. Однак чиновники міськвиконкому ситуацію вважають надуманою.

— Людина викупила там велику ділянку, повигрібала та розчистила гнидники, що там були. Ця людина — власник землі, це її майно і вона вправі ним розпоряджатися, — розповідає начальник управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради Віталій Чернуха. — Новий власник звернувся до нас за консультацією, що можна і чого не можна там будувати. Він її отримав і пішов, ми не знаємо, що він там планує будувати. Тому коли він звернеться з відповідною заявою для отримання будівельного паспорта чи для отримання містобудівних умов і обмежень, тоді говоритимемо предметніше. Згадаємо, що там є шість охоронних зон — якщо це буде велике будівництво, якщо ж він будуватиме житловий будинок у фізичних межах технічного паспорта, то таких питань до нього не виникатиме.

Ентузіазму міських архітекторів не розподіляють археологи, які тривожаться, що одну з найцінніших ділянок стародавнього культурного шару нашого міста можуть знищити.

— Там під землею цілий музей — десятки поховань 6 ст. до н.е. і 4 ст. н.е., тисячі артефактів, культурний шар середньовічних Черкас XV-XVIII ст. із загадками раннього етапу історії міста. І ще чимало того, про що ми й не знаємо. Пам'ятка охороняється державою, — аргументує науковець, археолог Михайло Сиволап. — Місцеві археологи вже багато років кажуть, що це недоконана частина могильника, котру треба або розкопати, або не чіпати. Там концентрація археологічних об'єктів найбільша в місті. Як можна узгодити будівництво на пам'ятці без розкопок? Це або некомпетентність, або злочинна недбалість. Якщо вони почнуть хоч якісь земляні роботи на цій ділянці без розкопок, думаю, скандал буде всеукраїнського характеру, бо археологічна спільнота України цього не попустить.

Розкопано тільки ділянку під «Хрещатик-Сіті», а також невеликі ділянки під тротуаром і газоном, в тому числі з обох боків уздовж огородженої нині ділянки. Уже 20 років археологи порушують питання про необхідність подальших розкопок. Можна зрозуміти й нового власника ділянки, адже він викуповував її очевидно не за дешево і не для того аби зберегти археологічні пам’ятки. І у цій ситуації важливо, аби кожен міг відстояти свої інтереси, а громада міста не втратила артефактів, які навіть їй не належать.

— Документація під забудову узгоджена. І також не вчора. Жодних обмежень на цю ділянку не встановлено. Враховуючи повну мовчанку з боку фахівців, історія виглядає доволі дивною, — висловлює свої аргументи черкаський журналіст Валерій Воротник. — Закон не передбачає процедуру самостійного вишукування проблем на свою голову. Та й переконаний: майже на 100%, що власник землі й не здогадується, що в ній. Питання цієї ділянки висіло не один рік. Не можна було включити в список охоронних зон і внести відповідні записи в геокадастр? Я спеціально зайшов у публічний геокадастр. Жодних обмежень.

— Я хочу вас запевнити, ніхто не вестиме там забудови, допоки археологи не проведуть розкопок. Ми вдячні небайдужим черкащанам і активістам, які вчасно надали розголосу цій ситуації. Зараз наші юристи намагаються сконтактувати із власниками ділянки, аби пройти всю необхідну процедуру, — розповідає спеціаліст відділу культурної спадщини та з питань релігій Микола Суховий. — На тій ділянці ми маємо дві археологічні пам'ятки: могильник черняхівської культури, виявлений 1991 року та могильник Ранньозалізного віку виявлений на початку 2000-х років. Вони обидва перебувають на державному обліку. Тож власник цієї земельної ділянки — володіє нею лише на глибину орного шару, а далі — це власність держави. І згідно з вимогами Закону «Про охорону культурної спадщини» забудовник має оплатити дослідження пам’ятки й лише по їх завершенню приступати до забудови.

У обласній адміністрації запевняють: не дадуть розпочатися будівельним роботам на місці археологічної пам'ятки, зупинять їх приписом, а тим часом забудовник має звернутися до інституту археології з проханням дослідити його ділянку.