Посттравматичний біль виникає після загоєння ушкоджень, спричинених фізичною травмою. Хоча лікарі не до кінця розуміють, чому деякі травми спричиняють хронічний біль, вважається, що в його основі лежить порушення зв'язку між центральною та периферичною нервовою системою, а також неадекватна запальна реакція.

Для лікування застосовують різні препарати у формі таблеток, мазей і розчинів для ін'єкцій, зокрема Кетонал.

Симптоми посттравматичного болю

До частих початкових ознак належать:

1. біль;

2. набряк;

3. почервоніння;

4. помітні зміни температури шкіри;

5. гіперчутливість (особливо до холоду та дотику).

Крім того, пацієнти часто описують посттравматичний біль як «печіння», «неприємне поколювання» або «оніміння» — симптоми, що нагадують інші стани нервового болю, такі як оперізувальний лишай. Деякі з найпоширеніших ознак:

1. Безперервний пекучий або пульсуючий біль, зазвичай у руці, нозі або ступні.

2. Зміни температури шкіри, яка може стати спітнілою, а потім холодною.

3. Зміни кольору шкірних покривів — від білого до червоних чи синіх плям.

4. Зміни текстури шкіри, яка стає ніжною та чутливою до дотику. В ураженій ділянці вона може бути тонкою або блискучою.

5. Зміни в рості волосся та нігтів.

6. Зниження здатності рухати ураженою частиною тіла.

7. Скутість суглобів, набряк та ушкодження.

8. М'язові спазми, слабкість та атрофія.

9. Чутливість до дотику чи холоду.

10. Набряк області, що болить.

При цьому біль може посилюватися внаслідок емоційного стресу.

Чому не можна його ігнорувати

У деяких пацієнтів симптоми проходять самостійно. Однак в інших можуть зберігатися протягом місяців або років. Якщо не діагностувати й не розпочати лікування на ранній стадії, посттравматичний біль може прогресувати до тяжких симптомів:

1. Атрофії (виснаження тканин). Пацієнти схильні уникати рухів рукою чи ногою, тому що вони болять або ними важко рухатися через скутість. Якщо частина тіла не рухається, шкіра, кістки та м'язи починають слабшати та руйнуватися.

2. Контрактури (напруження м'язів). Це потенційно може призвести до стану, за якого рука та пальці або стопа й пальці ніг стискаються у фіксоване положення.

Діагноз хронічного посттравматичного болю ґрунтується насамперед на фізичному огляді та історії хвороби пацієнта.

Діагностика

Нервова система складається з мільйонів нервів у всьому тілі. Посттравматичний біль може бути результатом ураження будь-якого з них. На жаль, жоден тест не дозволить його остаточно діагностувати. Але є процедури, які можуть дати важливі підказки, наприклад:

1. блокада периферичних нервів;

2. рентген;

3. магнітно-резонансна томографія (МРТ).

 

Для лікування використовують знеболювальні препарати, антидепресанти, протисудомні засоби, кортикостероїди, фізіотерапію, стимуляцію спинного мозку та черезшкірну електричну стимуляцію нервів. Конкретна процедура залежить від кожного пацієнта та його унікальної ситуації.

*новини партнерів