З рук у руки мандрують гроші містами та країнами, збираючи на собі небезпечні мікроорганізми.

Що живе на гривнях, які опинилися проїздом у Черкасах, досліджував сайтvikka.ua.

Для черкаської мікробіологічної лабораторії ми припасли вітчизняні гривні різним номіналом та представника іноземної валюти – долара. Із кожної купюри фахівці взяли змиви і помістили їх у відповідне середовище.

Через кілька днів отримуємо результат. Як виявилося, різниці у походженні грошей немає. Гепатиту чи сибірки, на щастя, ні на українських, ні на американських грошах не знайшли. Бактерії групи кишкової палички та стафілокок теж оминули "черкаські" гроші, проте очікувано виявили колонії мікробів.

"На купюрах номіналом 1 гривня і 5 гривень є спорова паличка і тетракоки. Виявили загальне мікробне обсіменіння. Це свідчить про те, що гроші можуть бути фактором передачі збудників інфекційних захворювань, таких як дизентерія, сальмонельоз та інші", – зазначає завідувач мікробіологічної лабораторїі Людмила Папач.

ЧИТАЙТЕ:

У черкаському дитсадку отруїлися діти

Фахівець додає, що розвиток патогенних організмів залежить ще й від пори року. Наприклад, в осінньо-зимовий сезон деякі віруси "зберігаються" на купюрах довше, аніж у теплу літню пору. Та водночас є види бактерій, що "люблять" тепло, а отже – швидше передаються у літній період.

Щоб уберегти себе від небезпечних мікроорганізмів, фахівець дає одну пораду – мити руки. Більше нічого не допоможе.

"Дотримуючись звичайних правил гігєни, можна уберегтися від хвороб, які спричиняють патогенні збудники. Зокрема після контакту з грошима слід мити руки. Цього буде достатньо", – додає Людмила Папач.

Цікаво, що про "відмивання" грошей у світі вже давно міркують фахівці. Наприклад, у Японії купюри нагрівають до 200 градусів, в Індії – миють милом, а казахи продають спеціальні бактеріологічні картки.

У папері вітчизняної гривні нібито є певні антисептики. Однак фахівці все ж не заперечують, що бавовна і целюлоза, із якої вони виготовлені, – ідеальне місце для розмноження бактерій.