Захищати себе від негативної енергетики за допомогою талісманів і оберегів люди почали давно. На звичайній одежині вишивали орнаменти, котрі боронили від злого ока. В оселях тримали ляльку-мотанку, вважаючи її берегинею дому. 

Про це інформує in.ck.ua.

Часом обереги передавали з покоління в покоління, щоб вони приносили удачу і були справжніми особистими талісманами. Ми поцікавилися у черкасців, чи мають вони речі, які енергетично їх надихають і захищають по життю.

Два роки тому дуже рідна людина подарувала мені дерев’яний браслет зі 104 маленькими кульками та однією великою. Відтоді ніколи його не знімаю і вважаю таким собі талісманом. Ношу його постійно, часом лише змінюючи руку. В стані стресу чи коли треба сконцентруватися, перебираю всі кульки одну за одною, думаючи про задачу або згадуючи щось приємне. Це може мати дивний вигляд, але я знаю, що ця річ допомагає мені", - Євген Проценко, звукорежисер "IQtech Event Service".

 "Я вірю в матеріальні обереги у вигляді браслетів, підвісок, ікон, святих книг, а також у нематеріальні обереги – позитивні думки, мантри та молитви. Протягом життя шукаю і знаходжу предмети, які найбільше асоціюються в мене з усім святим, до якого я прагну. Такі предмети обов'язково несуть у собі глибинну суть, набагато ціннішу, ніж матеріал, із якого цей предмет створений. В мене є декілька браслетів із дорогоцінного каміння, зроблених власноруч. Маю три Корани різними мовами, Біблію та Євангеліє. Мій улюблений оберіг – це золота підвіска з зображенням Діви Марії з Ісусом, яку моя мама подарувала мені у 15 років.

Коли я дивлюся на будь-який з оберегів, торкаюся його або вдягаю, він допомагає мені сконцентрувати свою внутрішню силу та віру в позитивне. Я направляю всю цю енергію на нього, і він робить те саме для мене. Я вірю в силу нематеріальних оберегів: чи то мантра кундаліні, чи то ісламський намаз, чи то християнська молитва. Всі вони створюють міцне енергетичне поле навколо фізичного тіла людини. Це є найкращим оберегом, який тільки могла осягнути людська істота", - Діана Осипенко, письменниця.

 "Я не ношу з собою ніяких талісманів, але маю вдома одну річ, яка мене надихає на перемоги та класну гру. Це футболка! Не сучасна, а виготовлена у 1945 році. Її носив ще мій прадідусь, він також був футболістом і дуже успішним. Футболка дісталася мені у спадок! Ця річ дуже дорога і особлива для мене. Щоразу, коли дивлюся на неї, уявляю, як колись грали у футбол! Вона надихає мене, заряджає правильним настроєм, я налаштовуюсь на чудову гру і, звісно, на перемоги", - Іван Волошенко, футболіст.

 "Вже понад п’ять років маю традицію зав’язувати червону шерстяну нитку на лівій руці. Її ще здавна носили як оберіг різні народи світу. Вони вважали, що нитка може захистити людину від пристріту чи поганої енергетики. Рука ліва, оскільки її вважають “приймаючою”. Нитка червона, тому що це енергетично сильний колір. Може здатися, що це дурість чи забобони, але ж насправді поруч із вами абсолютно різні люди: хтось вами пишається, хтось любить, а хтось щиро радіє вашим невдачам і прагне зробити шкоду.

Мені спокійніше, коли на зап’ясті маю цю нитку. Традиційно її зав’язує сестра, рідна і близька мені людина. Це має бути 7 вузлів, кожен вузол – певне побажання. Нитка носиться доти, доки не порветься самостійно, це означає, що вона ввібрала погану енергетику", - Марина Мазур, студентка.

"Маю маленький червоненький карабін, не пам'ятаю звідки він у мене взявся, але вже давненько, мабуть, років із дванадцяти. Він супроводжує мене вже не перший рік в гірських походеньках. Пам'ятаю, близько чотирьох років тому в одному з походів хтось із команди забрав мій "талісман", і вже за декілька годин я впав і травмувався. Не знаю, збіг це чи ні, але тепер маю за правило не одягати рюкзак без червоного талісмана", - Іван Дерманчук, відеооператор.