Черкаська родина Новгородченків звикла показувати високі результати. Батько – тренер-рекондсмен. Два сини – призери і чемпіони міжнародних змагань з пожежно-прикладного спорту, пише Нова Доба.

 

Для родини Новгородченків спорт – справа сімейна. Голова родини – Володимир Новгородченко – людина військова, полковник цивільного захисту у відставці, викладач, спортсмен і тренер, незважаючи на постійну роботу, зміг створити чудову сім’ю. Два його сини – Ігор і Віталій, пішли спортивною стежкою батька, і нині, незважаючи на молодий вік, перевершили свого учителя і наставника.

 

У спорт привела... армія

 

Спорт Володимир Новгородченко відкрив для себе порівняно пізно – у вісімнадцять років, коли організм і переконання людини вже достатньо сформовані. Сталося це під час служби у лавах Збройних Сил Радянського Союзу. До цього Володимир займався волейболом. А от в армії солдат Новгородченко відкрив для себе пожежно-прикладний спорт, як виявилось, для того, щоб згодом не розлучатися з ним протягом усього життя.

 

«Я служив у пожежній охороні Угорщини, – ділиться спогадами Володимир Лукич. - Потім вступив у Черкаське пожежно-технічне училище. Сталося це у 1979-му році. Уже на другому курсі був у складі збірної команди України. А у 1983-му - захищав честь Радянського Союзу».

Уже в ті часи Володимир Новгороченко був і спортсменом, і тренером. Тоді ж вирішив пов’язати життя із викладацькою роботою. Хоча часом було й нелегко, адже викладач – це не лише педагог, це і психолог, і друг, і порадник, і вихователь, а іноді – й батько для курсантів, що на три роки відірвані від батьків і рідної домівки.

«Одразу після закінчення навчання залишився працювати в рідній альма-матер, – розповідає Володимир Новгородченко. – Якщо в армії я відповідав за пожежно-стройову підготовку, то в Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля вчив курсантів працювати на висоті і рятувати звідти людей. Таким чином виховав сотні пожежників. 128 із них стали майстрами спорту, а двоє – заслуженими майстрами спорту».

 

Таке високе звання мають Ігор Дагиль і Руслан Косенко – чемпіони світу з пожежно-рятувального спорту. Честь України вони відстоювали в Ірані, Болгарії, Німеччині. А найвищим спортивним званням вони завдячують своєму тренеру, який між тим встиг зробити і блискучу педагогічну кар’єру, пройшовши шлях від викладача до начальника Кафедри спеціальної та фізичної підготовки.

 

Проте, звільнившись за вислугою років, Володимир Лукич не відпочиває на лаврах слави. Заслужений тренер України і тренер-рекордсмен продовжує виховувати майбутніх чемпіонів. 10 років поспіль він був тренером збірної України з ППС. Нині – голова новоствореної федерації пожежно-рятувального спорту області і дбає не лише про перемогу власних вихованців, а й про їхнє комфортне перебування на змаганнях і щасливе повернення додому з нагородами.

 

«Я переконаний, що хороший викладач і тренер – це не той, хто відтарабанив заняття, або просто пояснив як виконувати вправу, а той, хто уважно, по-людськи поставився до кожного свого вихованця, знайшов відповідний підхід. Курсанти та спортсмени це відчувають і дуже поважають таких тренерів», – ділиться секретами педагогічної діяльності Володимир Новгородченко.

Дбає Володимир Новгородченко і про здоров’я майбутніх чемпіонів, намагаючись відваджувати їх від допінгу.

«Це лише калічить здоров’я людини, – каже тренер. – Тимчасово зі спортсмена можна «витиснути» все, але тоді він буде як вижата губка. А згодом все відіб’ється на здоров’ї. Тому я переконую їх вживати лише хороші харчові продукти і перевірені вітаміни».

 

«Мене перевершили сини»

Проте найбільша радість, гордість і водночас тривога для батька – це спортивні досягнення його синів. Старший – Ігор – майстер спорту міжнародного класу. Це звання отримав під час змагань в Ірані, де потрапив до фінального забігу. Окрім того, він багаторазовий чемпіон України і призер Чемпіонатів світу.

«Для батька – це велика відповідальність – чи виправдає син твої надії. Коли на лавочці сидить 20 осіб, а ти береш саме його, то треба мотивувати цей вибір. Обираєш тому, що це гарний спортсмен, але за нього, безумовно, переживаєш ще більше, ніж за інших.

Але головна надія сім’ї – це молодший Віталій. Незавжаючи на 26-річний вік, юнак не лише є майстром спорту міжнародного класу, а ще й Чемпіон світу з пожежно-прикладного спорту. 

 

– Цим спортом я займався з дитинства, адже бачив приклад батька і старшого брата, і от, два роки тому вдалося досягти серйозних результатів – увійшов до складу української збірної команди та разом з нею боровся за перемогу на IX чемпіонаті світу з пожежно-рятувального спорту у Південній Кореї. У Чемпіонаті суперниками нашої команди були 15 найсильніших збірних з пожежно-прикладного спорту з Німеччини, Росії, Латвії, Білорусі, Чехії, Туреччини, Ірану, Монголії та інших країн, - розповідає Віталій.

 

За результатами змагань збірна України посіла перше місце, збірна Білорусі – друге, збірна Чехії – третє. А Віталій Новгородченко став Чемпіоном світу з пожежно-прикладного спорту у командному заліку.

– Як на свій вік, він показує дуже високі результати і перевершив уже і мене, і старшого брата, – хвалиться сином батько.

Володимир Новгордченко переконаний – щаслива і міцна сім’я – запорука не лише родинного затишку. Така підтримка відчувається і в спорті та допомагає синам підкоряти все нові вершини