Ще 16 липня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні зміни до Виборчого кодексу. Відповідно до затверджених змін, кандидатів у депутати в громадах із чисельністю виборців 10 тисяч і більше позбавляють права на самовисування, запровадивши систему пропорційних партійних списків.

Дехто називає це перемогою, мовляв, це ж ті відкрити списки, які нам давно обіцяли. У інших викликає невдоволення те, що вибори навіть у сільські громади мають відбуватися з прив’язкою до партії. Як оцінюють новий виборчий кодекс на Черкащині, журналісти Вечірніх Черкас запитали в експертів.

Максим Михлик, голова Черкаського осередку Комітету виборців України:

— Порівняно з минулим виборчим законом, сьогоднішні зміни у законодавстві — це ще не прорив, але крок уперед. Для виборців ця система буде зручнішою, однак для виборчих комісій процес підрахунку волевиявлення ускладниться. Завдяки змінам ми отримаємо іншу раду. Зараз уведені гендерні квоти та політичні сили у кожній п’ятірці мають представляти кандидатів обидвох статей. Ми точно в усіх радах побачимо більше жіночих облич. Окрім того, отримаємо повну партизацію рад. У громадах навіть з населення менш як 10 тисяч мають бути партії. Наприклад, у Русько олянській ОТГ кандидати повинні балотуватися від політичних сил. Так само і партії тепер матимуть більший вплив на своїх уже депутатів, є механізм відклику депутата і ми вже більше не матимемо політичних "мігрантів" у радах. Відтак політичні сили на місцях матимуть більший вплив. Партії керуватимуть своїми депутатами, а отже стануть фактично другою владою.

Володимир Міцук, голова Білозірської ОТГ:

—У нас у громаді менше 10 тисяч виборців – 7300, тож у нас лишилася стара мажоритарна система, коли кандидати у депутати ідуть по своїх округах, а кандидат на посаду голови ОТГ може іти самовисуванцем. Однак у Червонослобідській, Мошенській і Руськополянській громадах Черкаського району вибори проходитимуть уже по-новому.

На мою думку, це неправильно, треба було підняти бар’єр хоча б до 20 чи 25 тисяч. Тому що для сільського населення – це не зрозуміла система. Людина знає, що є вулиця, є округ і, відповідно, депутат, до якого можна в разі чого звернутися. А кожен депутат знає свого виборця. Це в містах розвинені політичні партії. А в селах такого немає. У нас немає політиків чи партій, які б відігравали в житті села якусь значну роль.

Захар Колісніченко, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Черкаській області:

Слід почати з того, що зміна виборчого законодавства за такий короткий період до старту виборчого процесу  вже суперечить міжнародним стандартам. Зокрема і в тому пункті, де йдеться про норму, що обмежує право громадян на самовисування  в абсолютній більшості громад, у тих, де кількість виборців більша ніж 10 000.  Це порушує права, свободи та стандарти чесних і вільних виборів. Хоча б тим, що активним громадянам які мали бажання балотуватись тепер, за кілька тижнів до старту виборчого процесу, треба буде йти на вибори з партіями, які нерідко в наших реаліях можуть висувати свої вимоги до потрапляння у список, чи ж до високого місця в ньому, так і потім можуть знайти важелі впливати на обраного депутата, зокрема і через можливість його відкликати. Декому з таких громадян і взагалі, можливо, доведеться відмовитись від мети висунути свою кандидатуру на цих виборах, або доведеться іти на різні компроміси. Це також дає більше простору партіям: як у плані вибуття з гонок таких кандидатів так і у використанні їхнього соціального капіталу, назвімо це так. Слід згадати, що лише партії, осередки яких часто і зовсім фактично не представлені у міжвиборчий період на тому чи іншому рівні, окрім всього мають ще і право на формування комісій. Тому Громадянська мережа ОПОРА вважає, що пониження пропорційної системи до територіальних громад з 10 000 виборців не відповідає стандартам демократичних виборів.

Що ж до іншої новели свіжого виборчого законодавства, т. зв. відкритих партійних списків, то їх “відкритий характер” все ж дещо дозволить вплинути на ранжування кандидатів у списках і загалом покликаний сприяти персоніфікованому голосуванню. Адже виборець окрім того що проголосує за партію, матиме можливість віддати голос за конкретного кандидата від цієї партії на своєму окрузі. Той таким чином, в разі набрання достатньої кількості голосів, може піднятись вище у виборчому списку і відповідно це вливатиме на те чи отримає він мандат. І хоч схема як це працюватиме на практиці не така вже й проста, однак можливість виборцям вплинути є.