Унікальне державне підприємство «Черкаситорф» впродовж кількох років систематично розкрадали – заявляють черкаські активісти, пише ГромЧе.

 

Житель Ірдиня Андрій Озеран все життя пропрацював на підприємстві «Черкаситорф». І сьогодні він щодня приходить на роботу, хоч заробітної плати у цьому році ще й не отримував.

 

– З нового року виробництво не працює – відімкнули світло. Але ж техніка стоїть і за нею потрібно дивитися, аби не розграбували. Тому щодня ходжу на роботу. Мене про це й просити не треба – готовий і хочу працювати! Дайте тільки де та як, – каже чоловік.

 

Так само щодня на роботу виходить і Ольга Темненко. За її словами, на підприємстві працює чи не половина працездатного населення Ірдиня.

 

– Усі дуже стурбовані. У селі іншої роботи немає і якщо закриють підприємство, то ми не знаємо як будемо виживати, – каже жінка.

 

Зі слів працівників, проблеми, що призвели до такого стану речей, назрівали давно, однак загострилася ситуація минулої осені – тоді з підприємства було вивезено чималу кількість техніки, у тому числі трактори та тепловоз. У цей період на підприємстві практично не виплачували зарплат, утворилися шалені борги за спожиту електроенергію… Як результат – виробництво зупинилося і відтоді вже не працювало у нормальному режимі.

 

Техніку спершу вивезли рейдерством, а потім повернули… на правах оренди

 

Ситуацією навколо «Черкаситорфу» зацікавились громадські активісти.

 

– До нас звернулись жителі села Ірдинь – працівники підприємства. Коли почали вивчати питання, з’ясувалося дуже багато цікавих фактів, які доводять, що «Черкаситорф» свідомо довели до такого стану останні керівники (Давидов І.М., Куліш , Братков Т.М., Сметанко І.М., Слизький С.М.), – стверджує заступник голови громадської організації «Антикорупційна солідарність» Сергій Ладан. – Впродовж останніх років відбувався незаконний видобуток торфу Ірдинського родовища. Лише за минулий рік підприємство офіційно видобуло біля 12 тисяч тон торфу та виробило 2,6 тон брикету. Тоді як за свідченнями працівників, фактично видобуто було більше 30 тисяч тон торфу та більше 10 тисяч тон брикету. Елементарні підрахунки показують, що лише на цьому керівництву вдалося заробити у власні кишені поза державою майже сім мільйонів гривень. І це, не рахуючи тотального грабунку техніки та оснащення!

 

За словами активіста, для «обслуговування» «Черкаситорф» було створено дві структури – «Лани Черкащини» та «Теплові альтернативи». Саме перед цими підприємствами «Черкаситорф» має шалені, і, ймовірно, фіктивні борги, за які і було конфісковано техніку рейдерством.

 

– Із підприємства вирізано та вивезено станки, преси, цінне обладнання, автомобілі, фрезерні барабани, запасні частини… А найцікавіше, що згодом цю техніку було знову повернуто «Черкаситорфу», але вже на правах оренди. А це близько 30 тисяч гривень на місяць, – відзначає Сергій Ладан.

 

Кримінальні провадження не велися «завдяки» районній прокуратурі на чолі з Русланом Олійником

 

Власне, проблеми на підприємстві почалися ще у 2010-2011 році. Тоді працівники зверталися до усіх можливих інстанцій, наводячи приклади розкрадання техніки та незаконного видобутку торфу. Після тривалої колотнечі та численних перевірок чимало з фактів було доведено і навіть розпочато кримінальні провадження.

 

– Однак прокуратура Черкаського району, яку на той час очолював одіозний Руслан Олійник (син екс-нардепа Володимира Олійника), ці справи просто гальмувала. Сьогодні ці кримінальні провадження відновлено завдяки новому керівництву прокуратури Черкаського району, – констатує Сергій Ладан.

 

З того часу на підприємстві змінилося кілька директорів. Кожен приходив із обіцянками навести лад, однак замість цього продовжував справу попередників.

 

– Цікаво, що підприємство «Черкаситорф» є одним із трьох черкаських підприємств (разом із «Ірдиньторф» та «Ірдинь-Агроторф»), що підпорядковується такому собі ДП «Київторф». Директор – Журавльова Л.В. Остання структура не має власного виробництва, однак саме тут вирішується призначення керівництва та інші важливі для життєдіяльності підприємства питання. Власне, це дозволяє зробити висновок, що саме ця структура у першу чергу зацікавлена максимально нагріти руки на державній власності, – вважає Сергій Ладан.

 

Можновладці вважали підприємство… приватною структурою

 

До речі, останнє керівництво підприємства доклало максимальних зусиль, аби про роботу «Черкаситорфу» було якомога менше відомо громадськості. Задля цього практично знищено профспілку та звільнено значну частину працівників.

 

– Незрозумілою у цій ситуації є позиція районної та обласної влади. Більше того, коли ми почали ходити кабінетами і надсилати звернення в усі структури, чимало можновладців відверто дивувалися, адже вважали, що «Черкаситорф» – це приватна власність! – обурюється громадський активіст. – Фактично на проблему просто закривають очі, хоча у ситуації енергетичної кризи «Черкаситорф» могло б стати більш ніж рентабельним і приносити реальні кошти до бюджетів всіх рівнів.

 

Сьогодні ситуація кардинально протилежна. У колись великому селі Ірдинь нині – менше тисячі жителів. І більшість украй залежать від роботи підприємства.

 

– Нам потрібна підтримка і нове керівництво, яке б налагодило роботу і нормально ставилося до людей. Усі тут готові і хочуть працювати. Однак роботи немає і чесно вам скажу, що у селі є сім’ї, які реально голодують, – каже Андрій Озеран, працівник «Черкаситорф».

 

Аби вирішити питання чотири громадські організації спільно з народною радою Черкаського району та працівниками підприємства звернулися до Прем’єр-міністра України, Міністра Міненерговугілля, Генерального прокурора та місцевих структур. Місцеві ще сподіваються, що новий видобувний сезон для «Черкаситорфу» таки розпочнеться.

 

P.S. На днях, а саме 1 березня, активістами було викрито нові факти розкрадання державного майна. За вирізуванням та вивезенням залізничних колій малоколійки підприємства «Черкаситорф» було помічено 3 трактори та людей із газорізками. Вони встигли вирізати 132 м. колії, а це близько 7 тон металу! Завдяки небайдужим активістам та працівникам було викликано міліцію, розпочато кримінальну справу. Виконавці не називають людей, які ніби-то дали дозвіл на вирізання. Слідкуємо за подіями…