В американців є дуже відома фраза, яку знає кожен. “Government of the people, by the people, for the people”. Її приписують Аврааму Лінкольну, хоча насправді вона запозичена у Джона Уайтліфа. Ці рядки були у пролозі Біблії, яку він переклав 1384 році англійською мовою. Там йшлося про те, що “Біблія - для держави людей, створеної людьми, для людей”.

У межах навчання у #школамерів вивчав книгу Яна Гейла “Міста для людей”. Чудове видання, яке має стати настільною книгою кожного мера, депутата і чиновника!

Далі хочу поділитись кількома рядками про те, яким, на мою думку, має бути місто людей, створене людьми, для людей.

Місто людей...

...а не робітників. На жаль, у часи Радянського Союзу більшість міст були “скривджені” і будувались “під заводи”. Людина в такому місті сприймалась як працівник, головні вимоги життя якого: комфортно дістатись до роботи, відпрацювати, повернутись додому, подивитися телевізор, поїсти, поспати… й по-новій. Місця для чогось більшого не було, зокрема, для духовної складової. Сучасне місто має трансформуватися від міста робітників до міста людей. І забезпечувати людину можливістю забезпечити себе всіма щаблями піраміди Маслоу аж до найвищої - самореалізації.

...а не лише виборців. У черкаській політиці є велика проблема - не глобальне бачення розвитку міста, а намагання догодити своєму виборцю. Це вузька позиція, через яку замість створення якісних публічних просторів з’являються фонтанчики з дельфінами, які потім зносять, плиточка, доцільність якої у деяких місцях викликає питання, і так далі. Місто змінюється і змінюються його виборці. Але речі, які ухвалює міська рада сьогодні, матимуть вплив на життя Черкас і надалі - через десятки й сотні років.

...а не сірої маси. Повертаючись до теми СРСР - у той час міста будувались для “стандартних” людей, були не пристосовані для “інших” - людей з інвалідністю, іноземців тощо. Просто сірі однотонні й однотипні міста для сірої маси. Далеко йти не треба - можна просто згадати комедійний фільм “Іронія долі”, де це добре висміюється. Сучасне місто має бути відкритим до різних культур, рас і вікових груп. Тож тут мають бути не лише паби для молоді, а й хороші гарні площі, пішохідні вулиці, велодоріжки, простори для людей старшого покоління.

Місто, створене людьми

Сучасне місто - це місто, де жителі мають вплив на його життя. Не віддають все у руки влади, а діють і самі.

Зараз є купа інструментів прямої демократії: електронні петиції, Громадський бюджет, обговорення, консультації, референдуми. Тут головне - активність самих жителів і бажання влади чути її.

Саме через це я є активним прихильником ОСББ. Це хороший механізм впливати на своє житло, якщо ти живеш у квартирі, а не у приватному будинку. Жителі можуть самі вирішувати, на що здавати гроші, як витрачати ці кошти із квартплати, з яким підрядником працювати.

Місто для людей

Місто для людей - це місто, в якому кожне рішення влади проходить через головний критерій: чи робить воно життя жителів міста Черкаси кращим. І я зараз не про якихось двох чи трьох людей, що отримали відкати від проведення робіт))).

Чому люди переїжджають із села в місто? Бо тут є більші можливості, велике скупчення людей, і, відповідно, велика кількість зв’язків. Загалом людина в місті живе у трьох колах: власна оселя - робота - громадський простір. Місто для людей - це те місто, в якому комфортно жити, комунікувати з іншими. У моєму розумінні під час ухвалення рішень по типу таких як створення парковки замість скверу у центрі Черкас мер, депутати і відповідальний чиновник мають задуматись: чи справді стане життя людей у місті від цього комфортнішим? Місто для людей - це місто, перебування в якому тебе не дратує і примушує сховатись удома, а надихає на прогулянку.

Віктор Євпак, громадський діяч, бізнесмен.

Спеціально для Zmi.ck.ua.