За ініціативи Генпрокурора відбувся звіт щодо стану розслідування убивства журналіста Вадима Комарова, якого було убито в Черкасах два роки тому. Попри всі зусилля правоохоронців, на сьогодні не встановлено ні підозрюваного, ні замовника убивства.

Про це інформує пресслужба НСЖУ.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко під час заходу в Офісі Генпрокурора зазначив, що чи не вперше справи, що стосуються безпеки регіональних журналістів, ставляться на контроль Генпрокуратури. Сергій Томіленко нагадав, що справа щодо журналіста Вадима  Комарову – останнє вбивство працівника ЗМІ в Україні і 20 червня минатиме два роки з дня смерті журналіста.

Керівник Черкаської прокуратури Олександр Воронін прозвітував, що вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова (напад стався 4 травня 2019 року, а помер журналіст внаслідок отриманих травм 20 червня того ж року у лікарні) стало для нього одним з пріоритетних після призначення на посаду.

– Це кримінальне провадження мною особисто заслуховувалося 6 разів. Робота була проведена велика, ми співпрацюємо з ГУНП. Було проведено більше 1700 допитів, проведено 25 експертиз (складні, зокрема, судово-медичні, молекулярні, комплексні тощо), проведено більше 200 негласних слідчо розшукових дій. У день злочину було встановлено рух самого потерпілого. Ми відпрацювали більше 1000 телефонних дзвінків. Напевно перша і основна причина, що не дає нам результатів по розслідуванню цього кримінального провадження – це, на жаль, позиція потерпілих, родичів Комарова. Коли ми вже через декілька днів прийшли з ухвалою суду на обшук, виявилося, що всі матеріали і робочі записи пана Комарова в комп’ютері були знищені. Знайти матеріали, з якими б працював журналіст у переддень нападу, не вдалося. У вилученій техніці знайшли більше 42 тисяч файлів, але це здебільшого особисті файли, а от блокноту, робочих записів не знайшли, – повідомив Олександр Воронін.

Процесуальний керівник по справі Вадима Комарова, заступник начальника відділу Черкаської облпрокуратури Вікторія Дидич повідомила, що після нападу на Вадима Комарова було вилучено по ходу його маршруту 44 відеозаписи камер спостереження, на 17-ти з яких, ймовірно, був зафіксований злочинець. Особа, що йшла за Комаровим, палила цигарки, тож були вилучені недопалки по маршруту для визначення генетичних ознак. Був складений фотопортрет ймовірного злочинця та психологічний портрет злочинця, проведено 25 експертиз, проте деякі можна було проводити лише в Києві, що уповільнювало роботу експертиз.

Аналіз мобільних з’єднань по маршруту журналіста і можливого злочинця дав змогу виділити з’єднання, які діяли на території правопорушення саме в той день та не діяли в інші дні. Всі абоненти було встановлено, а це більше сотні абонентів. Серед цієї маси було виділено 33 особи чоловічої статі, що підпадали під опис імовірних злочинців. У вказаних осіб було відібрано біологічні зв’язки, але результатів це не дало.

Водночас Вікторія Дидич також вказала на несприяння рідних осіб Вадима Комарова. Адже слідчі хотіли з’ясувати, яку саме публікацію анонсував журналіст 3 травня 2019 року, за день до нападу на нього. Та родина потерпілого знищила всі дані, мотивуючи тим, що вони не хотіли, щоб їх особисті дані розповсюджувалися в органах досудового розслідування. У підсумку серед версій і мотивів прокуратура відкинула злочин з метою заволодіння майном, відкинула злочин на ґрунті раптової неприязні, але лишила мотив – злочин з метою помсти за професійну діяльність. У контексті цього допитано понад 60 чиновників Черкаської міськради.

Загалом курує справу Комарова в черкаській прокуратурі перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратурі Остап Сидор, а в ГПУ – заступник начальника департаменту офісу генпрокуратури Олег Пелепюк.