Черкаські пенсіонерки у вільний від роботи час працюють на благо української армії.

Про це повідомляє прес-служба Черкаського МВК.

Попри вік та біль у руках і ногах жінки все одно займаються благодійною справою, адже знають як складно нашим бійцям на Сході. Наразі вони сплели вже соту маскувальну сітку для хлопців.

У їхньому арсеналі – ножиці, смужки різної за кольором тканини, кілька годин власного часу та сильне бажання підтримати армійців. Серед таких майстринь 81-річна Лідія Григорівна. Зізнається: ця справа – не з легких, утім, усвідомлення того, що це може врятувати солдату життя, додає сил та ентузіазму.

– Допомагаю тут уже доволі тривалий час, – зазначає вона. – З молодшими волонтерками намагаюся працювати на рівних. Утоми майже не відчуваю, бо стараюся для наших дітей, котрі не в теплих домівках, а на фронті…

Її колега-волонтерка, 80-річна Ольга Калістратівна, виготовленням маскувальних сіток для бійців АТО займається більше року. Зазвичай, працює зранку. Каже: найтяжче новачкам, із часом волонтерки втягуються і майстерно справляються.

– Тим хто тільки приєднався до нас ще треба навчиться, а вже пізніше плести виходить швидко й гарно. Зараз у нас згуртований колектив, – каже жінка. – Буває і руки болять, і ноги, але ми трудимося попри наш вік. Вдома не сидимо, адже відчуваємо, що ми потрібні нашим хлопцям, які йдуть на смерть заради України. Але найбільше, чого б нам зараз хотілося – щоб цієї війни взагалі не було.

Цього разу – свою ювілейну сітку для бійців АТО – передали організації "Наш батальйон". Її очільник В’ячеслав Скічко зауважує, що замовляють нині їх у двох відтінках – зеленому для аеромобільної піхоти та синьому для морської охорони.

– Ми постійно возимо такі сітки на передову. Щиро дякую тим людям, котрі небайдужі до подій у країні, віддають частинку себе й щодня плетуть ці сітки, – зауважив В’ячеслав Скічко.