Україна застигла в очікуванні реформ та уряд з реформуванням затягує – ніхто не хоче бути камікадзе та йти у відставку. Однією із перших про реформи заговорила перший заступник міністра МВС Ека Згуладзе. Тож нині міліцію обіцяють перейменувати в поліцію, скоротити штат, ДАІ й ДПС злити в одну службу, при цьому ДАІ більше не відповідатиме за видачу посвідчень, пишуть Вечірні Черкаси.

 

Поліція має підпорядковуватися водночас мерії й МВС, одяг її працівників промаркують та введуть електронний документообіг. Та чим закінчиться це реформування, що врешті отримають українці, і чи не зупиниться усе на перейменуванні міліції у поліцію, як це стало в Росії, «Вечірка» запитала у експертів.

 

Микола Каплій, екс-керівник УМВС України в Черкаській області:

 

— Головне – хто і як втілюватиме у життя реформу. Об’єднання ППС та ДАІ у патрульну службу дасть позитивний ефект і ми це вже бачили на практиці. 2005-го року ці два підрозділи не були об’єднані в один, однак працювали разом. При чому більше повноважень у цій співпраці мала патрульно-постова служба. Вони взаємодіяли швидко, оперативно і таку співпрацю населення оцінило позитивно.

 

Однак коли прийшов Василь Цушко, то він поламав систему, яку створював Луценко і ми це надбання втратили. Звільнити усіх працівників та набрати нових, як на мене, не дуже правильно. Щоб стати досвідченим оперативником, необхідно пропрацювати щонайменше п’ять років, і щоб ппсником нормальним стати слід проробити не один місяць.

 

Дай Боже, щоб нових людей швидко навчили. А якщо ні? Є загроза отримати колапс в системі правоохоронних органів. Скорочення УБОЗу – правильно і доцільно. Цей підрозділ себе вичерпав, бо в нас організованих злочинних угруповань стало в рази менше. Коли в період від 90-х до 2000-их років викривали більше тридцяти угрупувань на рік, то сьогодні два-три. Так само і ліквідація санміліції – це абсолютно некорисний підрозділ.

 

Стосовно транспортної міліції — вони фактично не впливають на оперативний стан в області, однак кадровий склад цих підрозділів у області – як два райвідділи міліції. Тому, думаю, доцільно буде, щоб вони перейшли у підпорядкування райвідділів за територіальністю. Ну і, звичайно, хотілося б щоб ця реформа мала економічний ефект, який би позначився на заробітній платі конкретного працівника міліції.

 

Руслан Дмитренко, адвокат:

 

— Авторитет влади у сфері протидії злочинності залежить не стільки від показників розкриття кримінальних правопорушень, скільки від довіри населення до правоохоронних органів та додержання силовими структурами принципу верховенства права.

 

Причиною недовіри суспільства, на мою думку, полягає в створенні правоохоронної системи, яка не могла виконувати те завдання, яке перед нею поставило суспільство.

 

Як на мене, то для успішного реформування у цій галузі необхідно прийняти ряд законів, які будуть визначати організаційно-правову підставу діяльності оновленої правоохоронної системи. Проте, на сьогоднішній день ми не маємо інформації не тільки щодо прийняття відповідних законів уже новою Радою, а, й навіть, що ці закони зареєстровані як проекти. Немає фундаменту – немає й будинку. Тому я боюся, що в черговий раз відведуть суспільну увагу від цієї проблеми «розмовами та гаслами», як кажуть – поміняють табличку, а суть залишиться та сама.

 

Володимир Батчаєв, правозахисник

 

— Складається враження, що вся реформа обертається виключно навколо об’єднання ДАІ та патрульної служби і скорочення особового складу. Слід розуміти, що справжнє реформування — це не реорганізація міліцейських галузевих служб і структур, а, передусім, створення умов для мінімізації рівня корупції у правоохоронних органах. У цьому напрямку не зроблено нічого.

 

Якщо ДАІшник чи патрульний звикли брати хабара за приховування дрібного правопорушення, то після їх «поєднання» вони брати «на лапу» не перестануть, а лише досвідом один з одним ділитися будуть. Існуюча модель взаємин правоохоронних органів із суспільством потребує не реформ, а демонтажу. Зменшити рівень корумпованості персоналу міліції – завдання цілком реальне і для цього є певні методи, від забезпечення прозорості тендерів МВС до практики масштабного проведення провокаційних перевірок з метою виявлення співробітників, потенційно схильних до корупційних зловживань.

 

Щодо швидкого та поголовного скорочення кількості співробітників міліції. Дійсно, середній європейський показник — 300 поліцейських на 100 тис. населення. Але є ще і інші рейтингові показники, які необхідно враховувати.  У Польщі в 2013 році було скоєно 1,2 навмисних вбивства на 100 тис. населення (35 місце серед 219 країн), в той же час в Україні цей сумний показник складає 4,3 навмисних вбивства на 100 тисяч (104 місце). Висновки щодо можливих результатів невідкладного і кардинального скорочення кількості міліції робіть самі.

 

Сергій Громико, представник комітету оборони прав людини:

 

— Зміни мають бути докорінними і глобальними. Не можна змії змінити шкурку, і сказати, що це вже інша тварина. Від того, що ми перейменуємо міліцію на поліцію, нічого ж не зміниться.

 

Я переконаний, має відбутися серйозна люстрація із публічним обговоренням громадськості. Окрім того, мене турбує як на безпеці громадян позначиться скорочення чисельності працівників правоохоронних органів.

 

Адже переконаний, як завжди позвільняють звичайних роботяг – оперативників, які працюють, розслідують справи. Керівництво ж, що в більшості випадків протирає штани, так і залишиться при посадах. Так само я нічого не почув про мотивацію для працівників міліції. Сьогодні звичайні міліціонери працюють за копійки, як на мене у людини має бути мотивація — нормальна зарплата, соціальне забезпечення, житло.