Рідкісне та незвичайне ім'я. Саме таким принципом частенько керуються батьки, коли хочуть назвати власну новонароджену дитину.

Тим більше, що вибір імені є дуже складною та відповідальною справою.

Як же тоді живеться у Черкасах подібним щасливчикам? Видання in.ck.ua опиттало людей із незвичними іменами.

Мене так назвали тому, що у батька родове прізвище – Чан. Це була єдина адекватна ідея. У дитинстві я не дуже радів своєму імені. Однолітки постійно дражнили, придумували клички. Дякую батькам, що віддали мене в секцію єдиноборств, де з часом все стало на свої місця. Я тепер не уявляю свого життя без кікбоксингу, тепер уже ніхто не насмілюється дражнити. Сьогодні мені дуже подобається моє ім'я. Воно всім відоме, його легко запам'ятати. Коли зі мною знайомляться, то завжди перепитують, бо думають, що почулося, але не тут-то було...

Джекі Чан

студент

 

 

Ім'я прийшло не одразу. Батьки обирали між Марком і Тимофієм. Коли лікар запитав, як записати, дід сказав – Матвій. Під його авторитетним впливом мене так і назвали. Я змирився. Цікаво, що залежно від формату стосунків із людьми у різних ситуаціях мене називають Мотя, Мет, Метью. Іноді беруть імена з іншої мови. Оточуючим подобається моє ім'я. Його легко запам'ятати, хоча іноді плутають з Матфей і Тимофій. Роки чотири тому знайома матері так само назвала свою дитину. На мою думку, є в цьому імені певна загадка, яка привертає увагу.

Матвій Годованюк

студент

 

 

Назвали так тому, що ім’я просто сподобалося батькам. Воно звучить на двох мовах по-різному: українською – "Світозар", а російською – "Светозар". Оточуючі сприймають ім'я здебільшого з подивом, для них воно дуже незвичайне. Всі завжди питають, на честь кого мене так назвали. Пам’ятаю, що у дитинстві був не в захваті від імені Світозар. Я був неслухняною дитиною, любив бешкетувати... Оскільки ім'я рідкісне і легко запам'ятовується, мені часто перепадало. Зараз, звісно, подобається: коли робиш добрі справи, люди звертають увагу і запам'ятовують твоє незвичне ім’я.

Світозар Долинський

студент

 

 

Батьки хотіли чогось незвичайного, а чоловіка моєї хрещеної звуть Крістіан. От і вирішили дати мені таке ім'я. Спочатку всім друзям було незвично, здебільшого через те, що ім'я довге і поставало запитання: "Як же мене коротко називати?" У результаті з'явилося Кріс, Крест. Ім'я мені подобається. Є, звичайно, свої нюанси, зокрема у контексті "по батькові" моїх майбутніх дітей. Погодьтеся, Крістіанович звучить не дуже... Крім того, не всі оточуючі легко і з першого разу сприймають моє ім'я. Іноді, замовляючи каву в закладах, де потрібно назвати своє ім'я, користуюся звичайними варіантами, щоб не привертати зайвої уваги.

Крістіан Волощенко

учень

 

 

Моє повне ім’я – Веніамін. Рідні та близькі називають мене просто Вєня. Мені подобається моє ім’я, ніколи не хотів його змінити. Незручності виникають тільки тоді, коли люди неправильно перекладають українською, наприклад, пишуть Вініамін, а не Веніамін. Мого брата звати Герман, думаю, батькам просто подобаються рідкісні імена. Як я назвав би своїх дітей? Тут треба подумати, адже гарних імен багато: як традиційних, так і незвичних.

Веніамін Тепфер

студент