Останнім часом навколо Черкаської ТЕЦ з’явилося чимало запитань, пов’язаних із заборгованістю за природний газ та процедурою реструктуризації.

У пресслужбі компанії пояснили споживачам причини виникнення цієї ситуації, що означає реструктуризація для підприємства та чому вона є важливою для стабільного теплопостачання міста.

Спочатку — цифри

Станом на 1 січня 2026 року заборгованість ПрАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ) перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за спожитий природний газ становила 881,3 млн грн.

Водночас заборгованість держави перед Черкаською ТЕЦ з різниці в тарифах становила 1 319,4 млн грн.

Таким чином, держава заборгувала підприємству на 438,1 млн грн більше, ніж ТЕЦ винна за природний газ.

Саме ці цифри дозволяють зрозуміти причини виникнення заборгованості та необхідність її врегулювання.

Як формувалася заборгованість

Сфера теплопостачання є державно регульованою. Це означає, що тарифи для населення встановлюються державою, а не підприємством.

Починаючи з 2021 року держава реалізовувала політику стримування тарифів для населення. Після початку повномасштабної війни цей підхід був закріплений Законом України №2479-IX, яким встановлено мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію.

Для споживачів це дозволило уникнути різкого зростання вартості комунальних послуг.

Водночас Черкаська ТЕЦ продовжувала працювати в умовах постійного зростання витрат на природний газ, електроенергію, ремонти та матеріали.

У результаті виникла різниця між фактичними витратами підприємства та коштами, отриманими від реалізації теплової енергії за встановленими тарифами.

Законодавство передбачає компенсацію такої різниці. Однак фактичне відшкодування цих коштів протягом тривалого часу залишалося невирішеним.

При цьому підприємство не могло припинити виробництво теплової енергії чи відмовитися від забезпечення міста теплом. Черкаська ТЕЦ продовжувала виконувати свої функції та закуповувати природний газ для потреб споживачів.

Через відсутність належної компенсації поступово накопичувалася заборгованість перед постачальником природного газу — ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

Чому виникли судові спори

Як постачальник природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» реалізувало своє право на стягнення заборгованості в судовому порядку.

Це призвело до судових спорів, виконавчих проваджень, нарахування додаткових фінансових санкцій та ризиків арешту рахунків підприємства.

Саме тут виникає головне питання.

З одного боку, держава визнає проблему різниці в тарифах та передбачає механізми її компенсації. З іншого — заборгованість перед підприємством продовжує накопичуватися.

У результаті склалася ситуація, коли держава заборгувала Черкаській ТЕЦ більше коштів, ніж сама ТЕЦ винна за природний газ, однак саме підприємство стало стороною судових спорів щодо боргу за газ.

Чому реструктуризація стала необхідною

За таких умов перед підприємством постало завдання одночасно виконувати свої зобов’язання перед кредиторами та забезпечувати безперервну роботу об’єкта критичної інфраструктури.

Одним із передбачених законодавством механізмів стала процедура превентивної реструктуризації.

Її мета — не уникнення виконання зобов’язань, а створення реального механізму їх поступового погашення зі збереженням стабільної роботи підприємства.

Показово, що план превентивної реструктуризації ПрАТ «Черкаське хімволокно» підтримали всі кредитори та затвердив Господарський суд Черкаської області.

Фактично йдеться про погоджений усіма сторонами механізм врегулювання заборгованості, який дозволяє підприємству продовжувати роботу, виконувати свої зобов’язання та забезпечувати стабільне теплопостачання міста.

Що це означає для мешканців Черкас

Для споживачів реструктуризація не змінює порядок отримання послуг.

Черкаська ТЕЦ продовжує працювати, готуватися до опалювальних сезонів та забезпечувати теплом житлові будинки, лікарні, школи й дитячі садки.

Саме тому врегулювання заборгованості є не лише фінансовим питанням підприємства.

Насамперед це питання надійного теплопостачання, енергетичної безпеки та впевненості мешканців Черкас у стабільній роботі міської системи теплопостачання.