Чому чоловіки можуть підняти руку на свою ж дружину чи дітей?

Причина такої поведінки насправді глибинна і ховається у дитинстві. Завжди в основі лежатиме комплекс меншовартості. Виникати він може з різних причин.

Про це у коментарі кореспонденту Zmi.ck.ua повідомила завідувач кафедри психології та педагогіки в ЧНУ ім. Б. Хмельницького Інна Лук'янець.

ЧИТАЙТЕ: Насильство в сім’ї : як у Черкасах реабілітують постраждалих жінок

“Він міг перейняти модель поведінки у сім’ї свого батька ще будучи хлопчиком.  Може бути навпаки – авторитарною була мати. Або в батьків були погані стосунки між собою, і мати живе сином. Обом добре лише коли дитина маленька. А коли хлопець підростає, він хоче свободи. Жінка може контролювати сина, плакати, жалітися, мовляв, вона йому все життя віддала, і викликати почуття провини. Потім, коли його однолітки мають вже стосунки, у нього тісний зв'язок з матір’ю. І підсвідомо він починає ненавидіти її, адже не може нормально жити. Оскільки так нас виховують, що мама – це святе, то самостверджуватися чоловік починає за рахунок дружини, ненависть виплескувати на інших жінок”, – пояснює фахівець.

За словами Інни Лук’янець, причиною може стати образа. У підлітковому віці якась дівчина сильно образила хлопця. Бажання самоствердитися могло також виникнути, якщо принижували однокласники.

“Шлюб, у якому є насильство, говорить про те, що у сім’ї насправді дві психологічно-слабкі людини”.     

На думку психолога, у чоловіків, які допускають насильство, немає іншого способу підтримати свій авторитет або завоювати повагу дружини, крім залякування, приниження і потім вже фізичної розправи.

“Чоловіки, які це роблять, в основі абсолютно не повноцінні. Що ж до жінок, то не кожна дозволить таке ставлення до себе. І це також формується з дитинства. Жінка раніше могла побачити агресивну поведінку і звикла до того, що це звичайна манера. Скоріш за все, в сім’ї, в якій вона росла, рішення чоловіка було єдиним важливим, беззаперечним. Не обов’язково,  щоб в сім’ї було фізичне насильство, може бути і психологічне, яке, до речі, не поступається першому”, – зазначила спеціаліст.

Все починається з контролю: обмеження у спілкування з друзями, рідними, батьками

Жінка може стати залежною від чоловіка, якщо він їй зустрівся у складний для неї час.

Вони цим також користуються, актуалізуючи у жінці почуття провини. “Якби не я, ким би ти була, де б ти була”. Такі чоловіки – сильні маніпулятори. Жінка через почуття провини, готова терпіти усе.

Розпізнати чоловіка, схильного до насильства можна на початку стосунків.

За словами Інни Лук’янець, сигналом про тривогу повинне стати бажання чоловіка контролювати жінку. Хоча інколи спершу жінки сприймають це за любов.

“Любов – це коли людина хоче, щоб партнерка була щасливою. Якщо чоловіка дратує, що дружина спілкується з подругами, рідними чи ходить на роботу, це вже вступають в дію комплекси. Тоді жінці потрібно відстоювати свій простір. Важливо, що такі чоловіки є привабливими для жінок. Спочатку вони дуже уважні до жінки. Контроль зазвичай починається після шлюбу”, – зазначила Інни Лук’янець.

Складніша ситуація, коли чоловік є психопатом

Шлюб, у якому є насильство, говорить про те, що у сім’ї насправді дві психологічно-слабкі людини. Адже до насилля вдаються через внутрішню слабкість. Людина боїться сказати собі, що вона слабка і це домінування над іншою є гіперкомпенсацією її слабкості. Раптом людина схильна до насильства, то вона так само може підпадати під подібне ставлення. Якщо жінка над собою попрацює і зможе знайти стержень впевненості, тоді чоловік опинитися на її попередньому місці.

У сім’ї, де є одна сильна особистість, насильства не буде.

Складніша ситуація, коли чоловік є психопатом. Такі люди у психіатрії вважаються здоровими, але вони схильні до приниження, сильні маніпулятори, хитрі, полюбляють, щоб від них залежали.

“Він може бити, погрожувати, але жінка нічого не зможе довести. Або ж шантажувати дітьми. У таких випадках треба зібрати речі, дітей і тікати, оскільки інших варіантів немає. Потрібно одразу звертатися по допомогу, наприклад, до кризових центрів. Як показує практика, жінки  за допомогою психологів, юристів справляються з ситуацією. Але поки вона залежна, то вирватися психологічно не зможе. Потрібно тільки відокремлюватися”, – говорить Інна Лук'янець.

Який вихід?

За словами психолога, основну помилку жінки, які терплять насильство, роблять, коли сподіваються, що чоловік зміниться. Що він злякається поліції або рідних. Насправді потрібно лише розривати такі стосунки. І жінці потрібно змінюватися самій. За допомогою спеціалістів, міняти вектор слабкості на силу. Жінці потрібно в соціум, спілкуватися з іншими людьми і бути ізольованою від кривдника.

“Завжди потрібно подивитися на батьків людини: як вони спілкуються між собою, як батько ставиться до матері. Адже чоловік перенесе модель їхньої поведінки до себе в сім’ю”, – радить черкащанка. 

Ситуацію краще попередити завчасно, адже від насильства в сім’ї страждають діти, а на саму жінку чекає довготривала терапія.

“Не менше року потрібно, аби жінка стала впевненою у собі. Тоді вона зможе побудувати нормальні наступні стосунки, а не знову потрапити до рук насильника”, – резюмувала Інна Лук'янець.