Батьки вдаються до цікавих методів виховання. Коли діти відмовляються слухати всі аргументи, вмикаючи свої улюблені фрази: "хочу – не хочу", "буду – не буду", в хід йдуть не крики й навіть не пасок, а страшилки або цікава брехня.

Про це пише in.ck.ua

"Пам’ятаю, у дитинстві постійно забувала чистити зуби – то лінувалася, то чомусь не хотілося! Коли звичайні вмовляння не діяли, а розумні аргументи мене не переконували – батьки придумали надзвичайну страшилку: "Якщо не будеш чистити зуби – в них заведуться черв’яки"! Ох, для мене то було дуже страшно і, як виявилося, дієво! Після цих слів чищення зубів стало обов’язковим у моєму денному розпорядку!", розповідає письменниця та музикант Альона Салова.

 "Більшість дітей чомусь погано їсть, я теж такою була! Особливо не хотілося вечеряти, можливо, ще з дитинства піклувалася про фігуру! Вмовляв мене дідусь, він завжди казав: "Вечеряй гарненько, доїдай усе, щоб цигани не снились"! Після цих слів моя миска була порожньою, я дуже хвилювалася, що вони мені не тільки насняться, а й вкрадуть посеред ночі!", - згадала про батьківські умовляння зоозахисниця Яна Тябут.

"Я мала звичку сидіти на столі, тому мене залякували фразою: "Не сідай на стіл, бо заміж не вийдеш"! Тому, перш ніж порушувати заборону, я думала про важливість заміжжя! Ще у дитинстві я була дуже вибагливою до їжі, могла мало їсти або щось залишати у тарілці! І для мене придумали страшилку – через залишки їжі в майбутньому мої діти будуть ходити не вмитими! Цей факт мене трохи лякав! Було ще одне, я надзвичайно любила воду, з дитинства обожнювала годинами хлюпатися! Щоб вигнати мене звідти, батьки казали: "Не сиди довго у воді, бо верба з "того місця" виросте!" - каже співачка  Юлія Ярошенко.

"У дитинстві я дуже не любив перші страви, постійно відмовлявся від них! Мама довго вмовляла мене, наказувала! А одного разу в нас з'явилася цікава тарілочка, на дні якої була намальована дівчинка! Тому мама придумала незвичайну мотивашку – вона казала мені, щоб я доїдав борщ повністю, інакше дівчинка потоне! Я по-дитячому вірив у це, тому доводилося їсти перші страви! До речі, "страждав" не лише я, а і моя сестра. Часом їй випадало щастя їсти з цієї тарілочки", - згадує конферансьє Артем Євтушенко