Критична ситуація нині склалася на Черкаській обласній станції переливання крові.

 

Не вистачає тест-систем для дослідження крові на інфекції, які передаються гемотрансфузійним шляхом, пластикатної тари для заготівлі та збереження донорської крові, реагентів тощо.

 

Суму коштів, яка потрібна для закупівлі всього необхідного, спеціалістам навіть складно визначити, оскільки ціни змінюються щодня. Через ріст курсу долара все суттєво подорожчало, пише “Економіка Сьогодення”.

 

- Останній рік живемо, як кажуть, на голодному пайку. За заявками, які були надані до Міністерства охорони здоров′я відповідно до квоти, на централізоване постачання тест-систем на маркери інфекцій за кошти Державного бюджету 2014 року фактично отримано половину від замовленого. Наприклад, із замовлених 19000 досліджень на маркери гепатиту В одержано лише на 10080 досліджень, – розповідає Тетяна Нестерова, в.о. головного лікаря КЗ «Черкаська обласна станція переливання крові Черкаської обласної ради». – Аналогічна ситуація із тест-системами для дослідження крові на гепатит С і ВІЛ. До того ж одержали їх наприкінці 2014 року та на початку 2015 року. Тобто цього року ми вибрали бюджет 2014 року.

 

В минулі роки ми одержували квоту на поставки на поточний рік за рахунок Державного бюджету і формували заявки протягом першого кварталу. В цьому році ми ще на маємо навіть квоти і чи буде вона взагалі невідомо. Це, звісно, створює для нас великі складнощі, бо, приміром, тест-системами ми забезпечені лише до серпня включно.

 

Ми самостійно оголосили тендер на закупівлю тест-систем, але та сума коштів, яку ми можемо виділити для цього з бюджету закладу врятує нас тільки до листопаду. Ситуація дуже складна.

 

Наявної пластикатної тари вистачить теж лише на півтора-два місяці. Реальна потреба в пластикатній тарі на рік близько півтора мільйона гривень. До кінця року обласній станції переливання крові необхідно до 400 тисяч гривень. Ситуація з централізованими поставками аналогічна з ситуацією по тест-системам.

 

- Фінансове забезпечення станції вкрай недостатнє. Благодійніми внесками, які надає нам населення, усіх проблем не вирішити. Адже ми їх використовуємо і на вирішення господарчих питань, на закупку канцелярських товарів тощо, – каже Тетяна Георгіївна. – Внаслідок високих цін і недостачі коштів складно вирішити питання забезпечення реагентами і витратними матеріалами, безперебійне використання навіть того обладнання, яке ми маємо.

 

Скажімо, річна потреба в кюветах для апарату «Гемоконтроль» в коштах складає до 100 тис грн. Тож змушені працювати в цьому напрямку старим рутинним методом. Апаратуру беремо лише на виїзди. Дуже дорогі внутрішні лабораторні контролі, які ми просто зобов’язані проводити. Адже це якість нашої продукції. Тож пристосовуємося як можемо. Доводиться перекидати кошти з однієї статі на іншу, на ті потреби, які найбільш необхідні в даний час.

З огляду на низьке фінансове забезпечення закладу поповнення парку обладнання сучасною апаратурою теж неможливе.

 

Вкрай необхідний міксер донорської крові із штрих-кодуванням коштує більше 100 тисяч грн. Через його відсутність обласна станція переливання крові не може перейти на європейські норми кодування продукції.

 

Для роботи необхідний і заморожувач для швидкого заморожування плазми, вартість якого за цінами 2013 року біля 500 тис.грн., автоматичний гематологічний аналізатор – 102 тис. грн., вірусінактиватор – 1,5 млн грн, комплект обладнання для визначення груп крові та резус-належності, типування антигенів еритроцитів та антитіл до антигенів еритроцитів – 70 тис. грн. Для забезпечення інфекційної безпеки крові та її компонентів потрібноа ПЛР-лабораторія для обстеження донорів на інфекційні хвороби.

 

- Для нас це просто космічні ціни. Але все це – ціна безпеки продуктів крові, які ми виробляємо. Як ми будемо працювати далі навіть не можемо передбачити, але прикладемо всі зусилля для забезпечення можливості функціонування закладу і забезпечення населення донорською кров’ю, – запевнила Тетяна Нестерова.