Торік черкаська байкерша стала чемпіонкою України з міні-родео та виборола "срібло" чемпіонату України з мото-джимхана (швидке маневрування на мотоциклах).

Тендітна черкащанка чотири роки поспіль підкорює дороги на власному мотоциклі. За цей час вона втрапила у чотири ДТП. Але це не остудило її палке захоплення та любов до їзди на залізному коні. Про свій незвичний, як для молодої красуні, спосіб життя дівчина розповіла сайту vikka.ua.

Їй 28 років. Вона дуже струнка і важить лише 50 кг. Зовні Віталіна Мацаєнко схожа на кого завгодно, тільки не на байкера. Вперше дівчина сіла на мотоцикл у 2012 році і в той час про таку техніку зовсім не мріяла.

"Сіла у ролі пасажира на пропозицію одного з друзів. Мені було 23 роки. У той же вечір я спробувала себе за кермом. Одразу відчула, що це моє. Всередині щось відгукнулося. Поставила собі за мету, що вже навесні буду кататися на власному мотоциклі. Пішла на водійські курси, отримала права, а потім в інтернеті придбала собі потриманий пітбайк", – розповідає черкащанка.

Родичі та дехто із друзів Віталіну в новому захопленні не підтримували та від нежіночої справи відговорювали. Але не з її характером відмовлятися від мрій.

"Якщо я щось задумаю, то зупинити мене важко. На роботі багато хто навіть не здогадується, що їжджу на байку. Я працюю в будівельній компанії. В офісі одягаю сукню та підбори. Тож коли питають – чий мотоцикл припаркований, то дуже дивуються, коли дізнаються, хто його хазяйка", – каже черкащанка.

Для власної безпеки, а згодом і для участі у змаганнях Віталіна вдосконалювала рівень їзди на спеціальному майданчику. Каже, що з місцевими дорогами та нахабністю деяких автоводіїв це питання майже життєво необхідне. Покращувати навички дівчину також спонукала аварія, в яку вона потрапила. За кермом був молодий чоловік, який узяв у батька дорогий автомобіль, щоб покататися з друзями по вечірньому місту.

"Він вирішив мене не пропускати на дорозі і в’їхав мені у ногу, роздробив кістки. З мого боку це була нестача реакції та знань, як правильно діяти в такій ситуації. Врешті-решт у мене все зажило, кістки зрослися. Весь час лікування та реабілітації мене не залишали мої мотобрати, а також думка, що треба покращувати майстерність їзди. Зараз у нас є можливість це робити на території величезної автостоянки одного з мегамаркетів міста", – розповідає Віталіна.

Її старий мотоцикл під час аварії повністю розбився. Свій другий мотобайк вона замовила з Китаю. Наразі дівчина їздить на нешвидкісному мотоциклі. Вона сама придумала його графічний дизайн – у стилі "Зоряних війн". У такому ж дусі й екіпіровка Віталіни. Тож на дорозі вона має досить ефектний вигляд.

"Мій байк розганяється до 120 км/год. Мені цього достатньо. Адже катаюсь не заради швидкості та хизування на дорозі. Мотоцикл дає свободу. Можна заїхати у неймовірні місця, недоступні для автівок. З моменту, коли купила мотоцикл, об’їздила з друзями Черкащину. Побачила її зовсім з іншого боку. У нас дуже красиві села, краєвиди", – розповідає Віталіна Мацаєнко.

Байкери між собою називають Віталіну "Боня" (Bonnie). До речі, серед мотоциклістів вона знайшла не тільки друзів, а й коханого.

Дівчина зізнається, що їзда на мотоциклі близька до залежності. Адже інтенсивний виплеск гормонів, які виділяються під час їзди, важко чимось замінити. Тож коли мотоциклістам доводиться робити перерви в катанні, вони переживають це важко. У їхньому мотобратстві так заведено – розділяти разом радісні моменти, допомагати однодумцям у біді та ділити спільну нудьгу за періодом "покатух".

"Мотоцикл – сезонний транспорт. Катаємося з ранньої весни до пізньої осені. Взимку стараємося якось відволіктися. Для мене їздити цей час на роботу громадським транспортом – мука. Хоч і без мотоциклів, та все одно збираємося з байкерами. Коли нудьгували, навіть каталися в шоломах на льодовому катку", – пригадує дівчина.

Що стосується шоломів та іншого обмундирування, для мотоциклістів це річ принципова.

"Ми навіть на дорогах зупиняємо тих, хто їздить без шоломів та захисту. Проводимо роз’яснювальну роботу щодо безпеки. Під час своїх перших ДТП я на власному досвіді відчула, наскільки це важливо", – каже черкащанка.

За її словами, наразі у Черкасах 10 жінок-байкерів. Декого своїм прикладом підкорити залізного коня надихнула саме Віталіна.

Усі фото надала героїня публікації

"Я ніколи не казала "робіть, як я". Але мені розповідали, що мій приклад додав упевненості деяким дівчатам. Одна вже повноцінно їздить на власному байку. Друга – мріє про свій мотоцикл. У неї хлопець – байкер і він дає їй час від часу проїхатися", – зазначає черкащанка.

У цьому році Віталіна з друзями планують відправитися на мотоциклах до Західної України. А найбільшою її мрією наразі є штат Арізона. Дівчина мріє відчути на власному досвіді романтику і колорит трас американського штату та побачити велич Великого каньйону. Каже, що ладна збирати кошти для здійснення цієї мети все життя.