Її син був тяжкопоранений під Іловайськом. За життя Романа Сокуренка боролись лікарі в Німеччині, та врятувати хлопця не вдалось. Поховавши сина, Тетяна Перетятько присяглась, що зробить усе, аби такого горя більше не переживала жодна українська жінка.

 

Вона створила громадську організацію «Солдатські матері Корсуньщини» і стала янголом охоронцем для наших військових, інформує ОДТРК Рось.

 

Її ранок починається сортуванням гуманітарки. Небайдужі зносять усе необхідне просто до будинку Тетяни. 

Опісля – візит до волонетрів. У жінок, які шиють білизну солдатам в лікарні, сьогодні закінчилась тканина, Тетяна поспішає з необхідними матеріалами в гості. 

 

Усього у Корсуні декілька десятків волонетрів. Кожен займається різними напрямками роботи. Жінки кажуть: Тетяна їх надихає.

Сьогодні пораненим бійцям волонтери Корсуньщини планують відправити тонну смаколиків. Тут і пиріжки, і вареники, і вітамінізоване сало. Усе зробене з любов’ю і молитвою за мир. 

 

Відправивши автівку, Тетяна вирушає на місцевий ринок. Тут позмінно із іншими волонтерами вона збирає пожертви для військових. 

Наприкінці важкого дня Тетяна Перетятько повертається додому. Тут її радо зустрічає пес Норд – улюбленець Романа. За жорстокою іронією долі могилу сина видно з двору. Сьогодні вона іде розповісти йому про усе добро, яке встигла зробити.

 

Стримати сльози, коли твоя дитина лежить у землі, неможливо, -- каже Тетяна. Та робити усе, аби чужі діти не опинились у могилі, може кожен. Заради цього вона зараз і живе.