На початку жовтня весь світ відзначає день усмішки. Ще в 1999 році художник Гарві Белл придумав яскраву емблему для американської страхової компанії, яку нині ми знаємо як «смайлик». Успіх перевершив усі очікування і згодом «смайл» став інтернаціональним символом гарного настрою та усмішки. Згодом художник започаткував Всесвітній день усмішки, який святкується й до сьогодні.

Девіз свята: «Зроби добру справу − допоможи хоча б одній людині усміхнутися». Що викликає усмішку в черкасців та який їхній улюблений смайлик – цікавилася «Нова Доба».

Олексій Юрін, поет:

У мене щодня свято усмішки. Вважаю, що сміх допомагає людям скрізь і в усьому. Щоправда, бувають ситуації, коли варто стримуватися і не усміхатися. На старих фото люди майже не усміхнені, мабуть, тому що така була тоді мода. Нині ж у нашій країні люди дуже зациклені на політиці та негативі, тому часто не помічають прекрасне навколо і рідко усміхаються. Візуально ситуація не змінилася. Для мене радісний смайлик – це позитивна емоція. Смайлики використовую не лише в інтернет-спілкуванні. Також ставлю їх учням молодшої школи в зошити та коли підписую книги читачам. Улюблений – підморгування.

Ірина Коляда, студентка:

Я не чула про День усмішки, тільки знала про День сміху – 1 квітня. Мені допомагають усміхнутися кохана людина або маленьке кошенятко чи цуценя. Усміхатися корисно для здоров'я, адже усмішка гарантує гарний настрій і допомагає відволіктися від негативних думок і проблем. На мою думку, усміхаються тільки життєрадісні й оптимістичні люди. На старих фото люди не усміхаються, адже у своїх спогадах хочуть бути серйозними. Нині ж фото змінило своє призначення і стало повсякденним явищем, тому й усмішка на фото вже не рідкість. Смайлики я взагалі не використовую, навіть не знаю чому. А якщо так − то ті, які виражають невдоволення. Люблю природню, щиру і невимушену усмішку.

Святослав Подольський, дизайнер поліграфії:

 Я дуже рідко буваю у поганому настрої, тому посміхаюсь щодня. Як казав Вільям Шекспір: «Життя прекрасне, навіть якщо з очей течуть сльози». Усмішка сприяє душевному піднесенню, спонукає на добрі справи, покращує самопочуття і перетравлення їжі. На мою думку, перехожі в Черкасах рідше усміхаються через те, що вони ще живуть за «радянським» менталітетом, коли усміхалися тільки «за наказом партії». Це просто пережиток минулого. Але я помітив, що зараз люди вже більше усміхаються, але важка робота та сірі буденності залишають свій слід на них. Однак молодь уже не така сіра, і це дає надію. Я багато смайликів використовую у різних програмах, адже одним натисканням кнопки можна передати свій настрій. Іноді сиджу набираю текст і сміюся вголос. А як це передати в тексті – смайлики! Мій улюблений з «Angry Birds».

Марія Павлик, помічник керівника:

Завжди у мене можуть викликати усмішку мій коханий та кумедні тваринки. Взагалі усмішка покращує настрій, а також я дізналася, що це непогана зарядка для обличчя. Я б не сказала, що на старих фото люди не усміхаються. Моя бабуся та дідусь завжди усміхнені на фотознімках. Смайлики використовую дуже часто. Як же без них в сучасному спілкуванні.

Максим Рижевол, актор:

Усмішку в мене викликає Олег Телятник (актор Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка). Я вважаю, що усмішка − це вже перший крок до гарного настрою. Люди на вулицях не усміхаються, тому що дивляться весь час під ноги, щоб через погані дороги не розбити носа. Мій улюблений смайлик той, який гучно сміється.

Сергій Костенко, ІТ-фахівець, громадський активіст:

Смайлики використовую – банальна дужка в кінці речення або кілька дужок. Усмішку завжди викликає близька для мене людина. У цілому усмішка не допомагає мені розслабитися чи відволіктися від якихось обставин, хіба що на якусь мить. Останнє, що відволікало від усього – риболовля. Черкасці рідко усміхаються перехожим на вулиці, бо в нас поколіннями закладалося, що людина має бути серйозною. Усмішки вважалися якраз ознакою «несерйозності». За останні декілька років ситуація трішки змінюється, але доволі повільно.

Ольга Галушко, екскурсовод НІКЗ «Чигирин» філіал «Холодний Яр», аспірант:

Усмішку у мене викликають хороші люди та смішні ситуації. Коли зовсім кепсько на душі − дивлюся кумедне відео про тварин. Безперечно усмішка дуже корисна, але лише, коли вона справжня та відверта. У моїй родині зберігаються фото ше з початку ХХ століття. Тоді суворі будні звичайних людей були наповнені клопотами виживання та тяжкої праці. Тому на фото можна побачити на їхніх обличчях ніби відбиток тих важких умов, роботи та негараздів, які щодня вони долали. Не можу сказати, що в інших країнах перехожим більше усміхаються. Це все ж таки залежить від того, хто йде навпроти та з яким настроєм. Смайлики можна використовувати як забарвлення при висловленні своєї думки. Я зазвичай не дуже радію, коли письмове спілкування супроводжується лише смайликами, адже це ознака того, що співбесідник не має, що сказати.

В’ячеслав Скічко, координатор «Нашого батальйону»:

Завжди усміхаюсь коли бачу усміхнених та радісних діток. Думаю, що тільки з усмішкою можливо перенести всі незгоди в нашому складному житті. На жаль, у нас більшість людей ще не усвідомлює, що необхідно більше усміхатись, тоді й меньше проблем буде в житті. Хоча зараз на вулицях міста усміхнених людей все ж можна побачити більше. Це дуже приємно. У житті я, звичайно, використовую смайлики. Вони, наче маленька емоція. Одним смайликом можна показати свої почуття замість багатьох слів, які ще інші можуть не зрозуміти.

Людмила Непочатенко, пенсіонерка:

Не чула про це свято. На мою думку, усмішка корисна тим, що тимчасово можна відволіктися від деяких життєвих труднощів. Усмішку в мене викликають мої онуки. Я завжди радію, коли вони приїздять до мене в гості. Нині перехожі рідше усміхаються, особливо пенсіонери, адже важко жити зараз. Але я все одно намагаюсь крокувати по життю з позитивом.