Розпочинаючи із зими поточного року і до кінця травня Черкаси розпрощалися з комуністичними назвами майже 100 вулиць і провулків.

Нові топоніми, згідно із законом про перейменування, мають або оновлювати історичну пам’ять вулиці, або бути пов’язаними з новітньою історією України. Сайт vikka.ua дізнавався, чи знають черкащани нові назви вулиць міста і як звикають до них.

Для експерименту  взяли вулицю Сергія Амброса  (по-старому вулиця Орджонікідзе), вулицю Юрія Іллєнка (вулиця Горького), вулицю Новопречистенську (вулиця Сєдова), вулицю Анатолія Лупиноса (вулиця Радянська) та провулок Михайла Сироти (провулок Радянський). Містян зупиняли прямо на вулицях, коли ті йшли у своїх справах.

П’ять із п’яти опитаних вірно вказали на нову назву вулиці Сергія Амброса. І це можна вважати рекордом дня по обізнаності громадян у цьому питанні.

"Я не прихильник комуністичного минулого. Та вважаю, що гроші міського бюджету, які витратили на перейменування, краще б спрямували на дитячі садочки чи дороги. Хоча перейменування вулиць Амброса та Момота цілком підтримую. Це наші герої", – зазначила черкащанка Людмила.

Містянку Юлію питання від сайту зупинило на перехресті вулиць Сергія Амброса та Новопречистенської. Жінка щойно забрала з кондитерської торт до Дня народження доньки. Незважаючи на заклопотаність, питання журналіста її не збентежило. "Вулицю Сергія Амброса запам’ятала одразу, а от нова назва вулиці Сєдова (пауза)… Новопречистенська!", – пригадує жінка.

Деякі містяни при опитуванні починали шукати очима таблички на будинках. Та все ж таки більшість перехожих цю вулицю називає по-старому – Сєдова. "Назви вулиць – не головне, що треба змінювати в Україні", – виказав свою думку містянин Дмитро Іванов. Натомість його приятель Андрій Васильков схвально сприймає нові топоніми. При цьому зізнається, що далеко не всі з них пам’ятає.

Киянин Артур Салахутдінов приїхав до Черкас по роботі. Питання журналіста хлопця здивувало. "Ми приїхали на вулицю Горького. Саме за цією назвою орієнтувалися по карті. Я і не знав, що вона має нову назву", – каже киянин. Він помічає, що на будинках, розташованих поряд, прикріплені таблички з різними назвами вулиць – і старою, і новою.

"Я не живу на цій вулиці, але працюю на перехресті Іллєнка та Гоголя. Стара назва, якщо чесно, мені більше подобалася. В цілому ж перейменування сприймаю схвально", – пояснює черкащанка Людмила.

Містянин Олександр на питання, що це за вулиця, одразу дає правильну відповідь. "Чим їм Горький заважав? А хто такий Іллєнко ніхто не знає", – обурюється чоловік.

Тому, хто не добре орієнтується у місті, але планує громадським транспортом доїхати до вулиці Анатолія Лупиноса, треба щонайменше знати її стару назву – Радянська. Тут плутаються навіть кондуктори. У маршруті №29 останньому довелося підглянути до шпаргалки, щоб пояснити, де вставати пасажиру. А в автобусі, що їздить за маршрутом №9, кондуктор відверто зізналася, що не орієнтується у нових назвах. "Скажіть, як називається по-старому", – звернулася вона.

На перехресті вулиць Пастерівська та Анатолія Лупиноса знайти останню допоміг лише один із трьох опитуваних. А з провулком Радянським все виявилося ще складніше. Його перейменування на ім’я Михайла Сироти відоме тільки тим, хто на ньому живе.

"Я знаю, що сусідні вулицю та провулок перейменували, але не знаю як. Ще не звик до нових назв", – пояснив черкащанин Сергій Коткін.

Натомість Юрій Коваленко не радий, що відтепер мешкає не на Радянській, а на вулиці Анатолія Лупиноса. "Я вперше почув це ім’я коли перейменували вулицю. Звучить навіть якось вульгарно. Сусіди сміються. Чому не назвали вулицю іменем Кузьми Скрябіна, чи іншої відомої людини. Я люблю Україну, був на війні, цілком за перейменування, але чому у нас ніхто не питав, яку назву ми хочемо? До того ж на будинках залишилися таблички зі старими назвами. За чий рахунок їх будуть міняти?", – обурюється черкащанин.

При цьому він зазначає, що відтепер має неабияку плутаницю з документами на машину, яку нещодавно знімав з обліку. У паспорті чоловіка зазначена одна адреса, а в документах на авто – зовсім інша.

Його сусід із провулка Михайла Сироти Сергій Пушкаренко теж невдоволений перейменуванням. "Я за нейтральну назву вулиць, за прості, всім зрозумілі назви. Наприклад, чому було не перейменувати вулицю Рози Люксембург просто на вулицю Трояндову? Люди хоча б не плутались", – пояснює чоловік.

Любов Петрівна, яка мешкає неподалік, теж переживає за перейменування. "Мені донька відправляє посилки з Чехії та питає, на яку адресу. Я кажу, щоб висилала на стару, бо листоноші можуть переплутати. До того ж незрозуміло, які адреси наразі дійсні при оформленні документів на купівлю-продаж житла", – зазначає жінка.