Редакція ЗМІ.ck.ua продовжує свою серію матеріалів про роботу державних органів на Черкащині у цей непростий час для України.

Ми вже написали про екстренку, рятувальників, а сьогодні поговоримо про рибоохоронців.

Черкаський рибоохоронний патруль - це структура, яка традиційно є однією із найбільш закритих. Про його роботу в публічному просторі зазвичай відомо не багато. Останні чотири роки цю структуру очолював Віктор Іванько, проте рішенням Держрибагенства був звільнений із займаної посади.

Із 15 лютого 2022 року рибохоронний патруль очолив Володимир Грошев, який погодився поспілкуватися із журналістом нашого інтернет-видання.

- Одразу скажу, я – не рибак. Жодних зв'язків у цій галузі не маю, тож абсолютно незаангажований. Звісно, для мене сфера діяльності нова, але я людина із чималим управлінським досвідом у самих різних галузях. Тому після призначення на посаду одразу поспілкувався із кожним інспектором, щоб зрозуміти як тут раніше була побудована робота.

Про новий колектив:

- У рибоохоронному патрулі однозначно сильний інспекторський склад. Сьогодні вони, у непростий час, працюють як єдиний механізм. Ще на початку нашої з ними роботи налаштовував, що зміни та рух вперед починається з кожного із нас. Якщо ми хочемо, щоб країна змінилася – треба починати із себе. Дякую, що вони до мене прислухалися...

Водночас, як і в будь-якому колективі, є люди, які звикли жити за старими правилами. І не хочуть змінювати своє ставлення. Тому вони починають говорити, що їх не влаштовує новий керівник, який хоче покращувати ефективність роботи. Інколи складається враження, що в людей немає розуміння, що це державна структура, а не чиясь приватна фірма. Але ми цю ситуацію вирішуємо в законний спосіб.

- Конкретизуйте про що йдеться?

- На державному підприємстві мені вдалося виявити людей, яких називають “мертві душі”. Такі люди не ходять на роботу, проте отримують заробітну плату. Довгий час про таку ситуацію усі мовчали – керівник, його заступники, бухгалтерія, кадровий відділ. Тому зараз я отримав завдання зайнятися вирішенням цієї ситуації.

Окрім того, є питання конфлікту інтересів у одного із інспекторів. З одного боку, він працює на державній посаді і в той же час його батько займається промисловим виловом риби. У цей момент і відбувається так зване “кришування”. У такому разі є пряма норма закону і треба звільнитися із державної посади та йти допомагати своєму родичу працювати.

Днями із Держрибагенства до нас приїжджає комісія, яка здійснить комплексну перевірку стану речей у Черкаському рибоохоронному патрулі. Це, в тому числі, і моя ініціатива. Оприлюднення результатів роботи цієї перевірки зніме багато питань.

Про роботу в умовах війни:

- У перші дні війни усі, як один, стали поруч. За що велика вдячність колективу.  Наразі ми цілодобово зі зброєю здійснюємо патрулювання на Кременчуцькому поясі та на прибережній зоні. Важливо, що люди не просять додаткових виплат за роботу із подвійним навантаженням. Вони розуміють, що зараз для захисту країни необхідно зберегти водне плесо від будь-яких диверсантів. І саме головне, що ми зараз не даємо можливості жодному браконьєру займатися виловом риби у період нересту. Цих людей можна однозначно називати "мародерами".

Загалом вдень і вночі виконуємо завдання Держрибагенства України та обласної військової адміністрації. За останній час було прийнято декілька важливих рішень. Зокрема, за рішенням Держрибагенства нами було перекрито верх, що йде до Канівської ГЕС. Таким чином була надана можливість нашим простим любителям відпочивати на рибалці.

Водночас, цей крок не дасть можливості масовому вилову риби промисловцями. Окрім того, обласна військова адміністрація заборонила вихід на воду. На мою думку, це тільки на користь водоймі загалом: біоресурси накопичуються, вода стане чистішою.

Про мобілізованих у ЗСУ:

- Так, четверо працівників Черкаського рибохоронного патруля нині проходять службу в лавах Збройних Сил України. Щодня ми тримаємо із ними зв’язок, щоб знати в якому вони стані і які потреби мають. Для вирішення останніх, ми із перших днів війни на волонтерських засадах почали додатково допомагати із забезпеченням наших військових.

Про взаємодію із правоохоронними органами:

- Можу сказати, що в умовах воєнного стану наразі всі працюють дуже злагоджено. Зараз у нас відбувається максимальна координація дій із обласною військовою адміністрацією, поліцією, прокуратурою, екологічною інспекцію, теробороною, Нацгвардією. Також у рибоохоронному патрулі є громадські інспектори, які дуже сильно допомагають. Ми проводимо спільні рейди, працюємо злагоджено. Якщо одні йдуть здійснювати патрулювання в одне місце, то інші перевіряють іншу ділянку, щоб не ходити один за одним. Зараз показники нашої роботи добре видно. Багато справ у прокуратурі будуть доведені до логічного кінця, ухилення від відповідальності не буде. Мародерам не місце в Україні. А браконьєрство – це різновид мародерства.

Про завдання із покращення роботи:

- Працівники однозначно мають отримувати достойну заробітну плату. Також потрібно покращити матеріально-технічну базу Черкаського рибоохоронного патруля. Важко протидіяти браконьєру на човні з хорошим мотором, коли у тебе транспорт набагато гірше. Також необхідно оновлювати автопарк. Окрім того, є бажання зробити елементарні умови для працівників. Якщо людина прийшла після чергування із води, то щоб у неї була змога одяг просушити у відповідному приміщенні, прийняти душ, перепочити після чергування. Весь цей період я бачу,  що там нічого такого не робили. На адміністративне приміщення без сліз не можна дивиться – гнилі вікна, облущена фарба на старих дверях. Запрошую усіх бажаючих пересвідчитися у цьому. Загалом, якщо покращити забезпечення простих робітників і ефективність роботи зросте.

Спілкувався Сергій Стасько