Театр вогню "Сварожичі" в Черкасах існує 5 років. За цей час його склад неодноразово змінювався: хтось вирішував, що ця справа "не його", дехто йшов у вільне плавання. Та більшість, долучившись до команди, захоплювалися неймовірним дійством з вогнем.

 

Нам вдалося поспілкуватися із учасницею театру 21-річною Аллою Плахтій, яка розповіла таємниці із життя "вогню", пише Вікка.

 

 

– Як ти опинилась у колективі "Сварожичі"?

– Я і раніше цікавилася цим видом діяльності. Одного разу, переглядаючи місцеве телебачення, побачила виступ театру вогню "Сварожичі"  –  мене дійсно це зацікавило. Я дуже зраділа, що в Черкасах можна навчитися такому екстремальному виду діяльності та ще й заробити гроші. Займаюся цим професійно вже 2 роки. За цей період я багато чому навчилася, і можу з гордістю сказати, що в театрі працюють професіонали.

 

– Скільки людей у театрі вогню "Сварожичі"? Звідки походить назва?

– На сьогодні у складі театру вогню "Сварожичі" п'ятеро осіб, але раніше було чотири. Ми хочемо розширити склад театру, тому запрошуємо всіх, кому цікавий такий вид діяльності. Сама назва походить від слов’янського бога Сварог, що означає бог вогню. Сварожич – це небесний божественний вогонь Сварога, за допомогою якого людина могла відкрити свою божественну природу, дану їй від народження.

 

 

– Ви називаєте себе Театром вогню. Це не просто шоу, а справді театр?

– Так, саме театр. Зараз ми працюємо над тим, аби стовідсотково бути театром. Ми готуємо деякі постановки, у яких зможемо дійсно показати театралізоване дійство. На сьогодні у нас є багато хороших театральних номерів: "Чикаго", "Венеціанський карнавал", історії любові, піратські, українські та абстрактні номери. Ми поєднуємо їх у цілу програму, щоб глядачам було цікаво. Доречі, наш склад команди нещодавно поповнився професійним хореографом, тож тепер ми більше працюємо над постановкою хореографії.Також у нашому театрі актори ходять на ходулях.

 

– Як ти розпочинала? Які були труднощі?

– Труднощі, звичайно, були. Перших півроку в мене паморочилася голова від запаху керосину, але потім звикаєш. Також були на початку незначні опіки тіла, загорався одяг. Пам’ятаю, був єдиний та суттєвий випадок, коли Саша (наш керівник) робив вогняну виставу з подихом керосину, і в той момент вітер подув йому в лице. В результаті чого він опікся. Але ми дуже ретельно та продумано ставимося до постановки номерів і максимально обережно поводимося з вогнем!

 

– Виступаєте ви тільки по Черкаській області чи й в інших областях України?

– Ні, не тільки в Черкасах. Ми виступаємо в Кіровоградській, Миколаївській, Київській областях. Нещодавно брали участь у міжнародних фестивалях у Києві та Харкові, де отримали диплом за участь.

 

– Де ви тренуєтеся?

– Ми орендуємо приміщення на колишній тютюновій фабриці м. Черкас (Нині – Будинок культури ім. І. Кулика – vikka.ua). Тренуємося кілька разів на тиждень.

 

– Часто сьогодні виступаєте?

–  Порівняно із минулим роком, то виступів стало вдвічі менше. Причиною стала нестабільність в Україні. Але в принципі сезон виступів у нас літо, осінь.

 

– Які були цікаві моменти із виступів, тренувань?

– Пам’ятаю, був такий випадок, що за вечір потрібно було виступити три рази, у різних місцях. Було важко, тому що в нас були різні номери, і під кінець я переплутала рухи (посміхається). Також під час тренувань та виступів, особливо влітку, загорається одяг. Неодноразово гасила його то руками, то іншим одягом.

 

– Що потрібно для того, аби зробити по-справжньому хороший номер?

– Потрібно добряче попрацювати над його постановкою, технікою володіння інструментами, над їхньою різноманітністю. Важливо також добре перевірити усі технічн ізасоби. Потрібно жити вогнем, щоб подобалося, що робиш. Адже глядачі в першу чергу дивляться не на вогонь  і трюки, а на наші емоції. Люди хочуть отримати енергію, потім естетичну насолоду. Якщо виступати просто так, ти нікому не будеш цікавий.

 

– Якщо замовляти ваші послуги, то в яку копійку "влетить" це задоволення?

– Ціна договірна, все залежить від того, що хочуть побачити клієнти. Виступаємо ми як і на замовлення, так і благодійно. Дуже часто наш театр показує безкоштовно вистави для діток. Тобто в нас на першому плані не стоїть комерційна ціль.

 

– Якщо молодь хоче займатися вогняним шоу, то є якісь побажання?

– До нас багато вже приходило молоді, щоб навчитися, але через деякий час вони полишали театр. Може, бракує витривалості, терплячості. Усі повинні пам’ятати, що цей вид діяльності є шкідливим, тому що ти під час тренувань, виступів вдихаєш керосин. Також вогонь вимагає впевненості, сміливості та фізичної витривалості, особливо коли ми їздимо виступати далеко від дому.