Карантин продовжує вносити свої корективи в життя українців. Як свідчать у МОЗ, допоки кількість захворювань збільшуватиметься, існує велика ймовірність продовження карантину. Для когось — це спокій та час побути наодинці з близькими та рідними, для когось — додаткові навантаження. Втім, для усіх батьків — це повна відповідальність за своїх дітей, навчання і виховання їх удома, дотримання обмежень карантину.

Як справляються з дітьми, чим займаються, хто виховує дітей, якщо батьки на роботі? На всі ці питання відповідали черкаські матусі, пише День.

Оксана МАТВIЄНКО, мама дошкільняти Поліни, с.Кононча, Канівський район, Черкаська область: 

 

 

                                                                   Поліна

— Час проводимо вдома, на городі, на природі, бо живемо в селі, то в хаті не всидіти. Я не працюю, правильніше — працюю, але не в Україні, і якраз карантин припав на той час, що я перебуваю вдома, тому і він для мене не так критичний. Повністю припинили спілкування з дітками з садочку та сусідами, лише члени сім’ї. Гуляємо або вдвох, або моя сестра приєднується. Я не впадаю в паніку, але намагаюсь обмежити на цей період будь-яке спілкування, будь-які подорожі та зустрічі.

А з Полюшою ми продовжуємо прогулянки на свіжому повітрі. Подалі від людей і поближче до бобрів. Відтепер ми щодня будемо перевіряти, чи не впала надгризена ними верба і знаходити нові сліди проживання цих тваринок біля річки. І найважливіше — ну хоч примруженим оком побачити бобра біля водички.

Катерина ЧМIЛЬОВА, мама дошкільняти Єви, м.Черкаси: 

 

— На час карантину ми переїхали в село. З сусідами спілкуємося лише на відстані, а загалом людей тут майже немає. До магазину раз на тиждень їздить тато. Ми з п’ятирічною донечкою Євою не ходимо нікуди. Займаємося онлайн-гімнастикою, відеозаписи з якої нам надсилає наш викладач. Вчимося готувати, приміром млинці. У дворі побілили дерева, підстригли кущі. Оскільки ми очікували, що карантину не минути, то заздалегідь закупили фарби, фломастери, розмальовки, настільні ігри. Вчимося кататися на велосипеді. Почнемо також вчити англійську мову онлайн. Так що поки карантин лише на користь.

Я ж працюю дистанційно, створюю дизайн меблів.

Настав час не думати зараз про свої бажання та амбіції, а вирішувати глобальну проблему, залишатися вдома та носити маски, «увімкнути» мізки та совість. Адже побороти цей вірус можна лише самоізоляцією людей.

Вікторія ТКАЧЕНКО, мама другокласника Нікіти, м.Черкаси: 

 

— Обмежень карантину дотримуємося. Вчимося, але, звісно, Нікіта сприймає інформацію більше в школі, ніж удома. Вранці робимо руханку, снідаємо та виконуємо домашні завдання. Також виконуємо вправи, які нам надсилає тренер із баскетболу, вивчаємо англійську мову онлайн. Прогулянка щодня приблизно 20 хвилин. Це наш свідомий вибір — дотримуватися карантину, залишатися вдома, ми маємо бути соціально відповідальними, допомагати країні вийти з цього колапсу.

Світлана КОВБАСЕНКО, мама першокласників Вані та Богдани, м.Черкаси, медик, працює в Черкаській обласній лікарні у відділенні трансфузіології: 

 

 

                                                             Богдана та Ваня

— До діток приїхала наша бабуся, і завдяки їй вони зараз під наглядом. Я вже думала залишати їх самих (бо тато теж на роботі. — Авт.) і якось трішки привчати, але, звісно, переживала на рахунок цього. Нам пощастило, бабуся якраз устигла на останній поїзд, бо приїхала з Вінницької області. Тепер зможе бути з ними до завершення карантину, для мене це велика радість. Користуватись послугами платної няні — не планувала. Найімовірніше, тоді б вони сиділи вдома самі, постійно підтримувала б з ними зв’язок.

Карантину дотримуємось, гуляти не ходимо нікуди, діти вдома. Домашні завдання робимо дистанційно, проходимо в зошитах усі необхідні теми.

Євгенія МАРЧУК, мама четвертокласника Тимофія, м.Черкаси: 

 

— Мій життєвий ритм вимагає самодисципліни. Щоб усе встигнути — складаю плани на 2 - 3 місяці, місяць, тиждень, день. У період карантину правила потребують змін і є необхідними.

Тож тепер мої дні є такими: робота — онлайн заняття зі студентами, учнями та написання нових партитур (Євгенія — викладач Черкаського музичного училища, композитор. — Авт.). Удома — час для наведення ідеального порядку. Родина — домашні завдання, дозвілля з сином та брейнштормні бесіди про мистецтво з чоловіком. Крім того, Тимофій захоплюється ліпленням з пластиліну, малюванням, створенням казкових історій. Зараз він працює над створенням мультфільму, де будуть його сюжет, скульптури, малюнки, музика. Готує цей матеріал на інтернет-конкурс. Ще має домашніх тваринок — з ними також проводить час.

Моя громадська діяльність — фестиваль "Музичні Імпрези України", ми вже провели другий проєкт онлайн, далі будемо проводити міжнародний інтернет-конкурс юних композиторів Junior Impreza.

Як писав улюблений сер Артур Конан Дойль: "Якщо небезпеку можна передбачити, то її не потрібно страшитися". Головне — це намагатися шукати позитивні моменти зі світлими думками, з оптимізацією дій та вірою у швидке здолання біди.

Олена РАДЧЕНКО, мама третьокласника Святослава та семикласниці Світлани, м.Канів 

 

 

                                                     Святослав та Світлана

— Наразі я студентка, отримую другу вищу освіту. Тому я теж на карантині та навчаюсь разом зі своїми дітьми вдома. В будні в нас графік такий: уранці ми виконуємо домашні завдання через онлайн-платформу, відправляємо на перевірку вчителям. Тому хоч діти і самостійно виконують завдання, але я їм допомагаю технічно розібратися, як працюють онлайн-платформи. Тато ходить на роботу. В більшості випадків час проводимо на кухні, діти навчились самостійно смажити млинці. Поки я мию вікна, то діти вже насмажать млинців, п’ємо чай. Відчуваю, що мені навіть доби не вистачає, я постійно чимось займаюсь, і діти вміють змінювати обстановку. Світлана вишивала, йде в хід художня дитяча література, вони читають, обговорюють між собою героїв. Настільні ігри — це "Подорож навколо світу". По черзі миють посуд, поливають кімнатні рослини.

Ми не встигли закупити антисептик у аптеках, тож зробили його самостійно, руки обробляємо, дотримуємось обмежень карантину. На дворі майже не гуляють, але своїм автомобілем ми їздили гуляти до Дніпра, лісу.