Віталій Войцехівський − не лише очільник Золотоноші, а, в першу чергу, людина із чуйним серцем, з глибоким внутрішнім світом, мріями, планами та особистим життям. Усе найцікавіше та найпотаємніше завжди знаходиться за кулісами приватного життя. А от журналісти видання Zoloto.city спробували про це дізнатися.

- Якщо подивитись у ваше минуле, ким ви мріяли стати?

- Я мріяв стати космонавтом. Тоді, мабуть, добра половина моїх друзів бачила себе другими Гагаріними, Леоновими. Безкрайній космос, безліч можливостей, свобода. Моя мрія частково збулася, коли проходив службу у лавах Збройних Сил на космодромі Байконур. Кажуть, мріяти треба, адже мрії збуваються, з чим безперечно погоджуюсь.

- Чи могли уявити у початкових класах, що колись станете головою міста?

- Я виріс у селі. Пам’ятаю нашу голову Ганну Василівну, яка була як рідна матір для всіх мешканців села. Щонеділі вона ще й проводила урочистий обряд одруження молодят. Це була подія для всього села, яка закінчувалася частуванням святковим короваєм. Тому зал будинку культури був переповненим. Уявити, що я буду головою громади, не міг і навіть не замислювався над цим.

- Про що думав маленький Віталій у той час? Які мрії були тоді?

- Мрії були різні. Спочатку – велосипед. У старші шкільні роки – магнітофон. Коли бачив стомлених батьків після роботи, мріяв про те, щоб всесильні роботи замінили селян на полях, фермах, тракторних бригадах.

- Що сьогодні вам додає мотивації іти вперед і бути першим?

- Сьогодні в моєму оточенні амбітні люди. І, якщо вони бачать в мені свого лідера, я не маю права їх підвести. Якщо ти ведеш людей за собою, це вже дає силу та мотивацію.

- Що для вас дисципліна? У чому саме ви її дотримуєтесь?

- Для мене дисципліна – це такий порядок поведінки, який передбачає досягнення максимального результату. Звичайно, без самодисципліни це неможливо. Тому я дотримуюся вироблених роками правил, які надають мені змогу раціонально використовувати власні сили і час. У кожного керівника ці правила свої.

- Розкажіть, як виглядає ваш ідеальний ранок?

- Мій ідеальний ранок - це коли поряд рідна тобі людина, ти заварюєш дві чашки запашного тонізуючого напою. Адже, як кажуть: «кава – це не розкіш, а засіб пересування».

Також, зважаючи на те, що наш племінник був на передовій біля Маріуполя, ідеальним для всієї нашої родини був ранок, коли у новинах звучала фраза: «Вчора на Сході без втрат».

- Спорт. Який вид спорту наразі актуальний для вас? Чи що саме дозволяє вам бути у гарній формі?

- Звичайно, волейбол. Він дає мені можливість підтримувати фізичну форму. А ще свого часу завдяки волейболу я познайомився з неординарними людьми, які є фанатами не лише одного виду спорту, а й взагалі ведуть активний спосіб життя незалежно від віку.

- Чого не вистачає у вашій картині ідеального світу?

- Не вистачає позитивних новин. Ідеальний світ у моєму розумінні, це коли ранкові новини розповідають про те, як розвивається наша країна, які чудові і талановиті наші діти, які надзвичайні досягнення у науці та спорті. Проте частіше ми сьогодні чуємо про війну, кількість інфікованих та померлих.

- В одному з інтерв'ю ви говорили, що виробили імунітет щодо ворогів. У чому секрет? Як вам це вдалося, вдається?

- Я взагалі не вважаю когось своїм ворогом. Просто навчився відрізняти конструктивну критику від пустопорожньої балаканини. Якраз на останнє я не реагую. Як говорив Вінстон Черчилль: «Ви ніколи не дійдете до своєї мети, якщо будете зупинятися, щоб кинути камінням в кожну собаку, яка на вас гавкає».

- Якщо говорити про недоліки... Що спонукає вас ставати кращим?

Ідеальних людей не буває апріорі. Є недоліки у кожного, в тому числі і у мене. Звичайно, стараюся з ними боротися. Адже, якщо ти – лідер, повинен бути першим у всьому.

- Яка сфера вашого життя є пріоритетною? Куди спрямовується найбільше уваги?

- Якщо проаналізувати пріоритети, звичайно, на першому місці – моя сім’я. Коли є надійний тил, усі питання вирішуються набагато швидше і ефективніше.

- На які проблеми міста тимчасово можна закривати очі, а яким слід в першу чергу надавати максимальну увагу?

- Не слід ділити проблеми на першочергові і другорядні. Усі вони мають бути в полі зору керівника. Це і економіка, і комунальні питання, і, звичайно ж, медицина з освітою.

- Яким бачите місто через 5 років?

- Сьогодні часто чую, коли говорять, що Золотоноша стала набагато чистішою, комфортнішою, красивішою, ніж 10 років тому. Дуже хочу, щоб через п’ять років говорили: «А сьогодні Золотоніська громада – одна з найуспішніших в Україні».

- Що вдалося реалізувати і якими досягненнями пишаєтесь?

- Пишаємося, що упродовж десяти років не затримали зарплату, соціальні чи інші виплати ні на день. Люди отримують кошти вчасно і в повному обсязі. Нам вдалося закупити 5 сміттєвозів та 29 великогабаритних баків для вивезення сміття, придбали машину для ямкового ремонту вулиць УЯР-01, комплексну дорожню машину КДМ для прибирання вулиць від снігу та бруду, а також для поливу водою чи реагентами. 99% вулиць мають вуличне освітлення, капітально відремонтовано 23 вулиці. По-новому якісно підійшли до благоустрою міста, і це важко не помітити.

До того ж, проведено капітальні ремонти у школах, сімейних амбулаторіях, Центрі соціальної допомоги, міському Будинку культури. На базі Центру працює соціальне таксі, безкоштовна послуга доставки для літніх людей, людей з інвалідністю. Діє соціальна їдальня, де можна скористатися послугою безкоштовних обідів. Функціонує реабілітація для людей з інвалідністю, гончарна майстерня. Гордий від того, що у Золотоноші працює 18 підприємств, три з них - на іноземних інвестиціях. Зараз втілюємо в життя амбітні проєкти: побудова скейт-парку, стадіону дитячо-юнацької спортивної школи та шкільного стадіону.

- Ваша команда - ваша опора і ваша сила. Що побажаєте їй, над чим ще слід працювати та які спільні плани на найближче майбутнє?

- Наша команда – амбітна і креативна, яка має дуже багато планів і знає, як їх реалізувати. Мрія-план-робота-результат – головний принцип нашої команди.