Суд виправдав екс-начальника юридичного відділу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Юрія Шпака та колишнього депутата Смілянської міської ради Миколу Сенатора, яких звинувачували в отриманні $15 тис. хабара за вирішення земельного питання.

Про це пишуть "Наші гроші".

Слідство стверджувало, що у жовтні 2015-го Шпак вимагав від потерпілого, який представляв інтереси фермерського господарства «Агрофірма «Базис», $15 тис. хабара нібито для передачі в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Черкаській області за продовження строків дії договорів оренди земельних ділянок. Посередником в отриманні грошей, за даними слідства, був тодішній депутат Смілянської міськради Микола Сенатор.

Обвинувачені категорично заперечували свою вину, стверджуючи, що раніше особисто навіть не були знайомі. Суд врахував їхні свідчення, визнавши їх "послідовними і правдивими".

При цьому суд прийшов до висновку, що частина наведених прокуратурою доказів здобута з грубим порушенням законодавства, а інші – не підтверджують обставини, які викладені в обвинувальному акті.

Так, суд вказав, що прокуратура не надала жодних підтверджень того, що потерпілий діяв в інтересах "Агрофірми «Базис", як і його заяву, з якою він нібито звернувся до службових осіб Держгеокадастру для вирішення питання оренди землі.

Більше того, суд вирішив, що заява потерпілого до правоохоронних органів про вимагання у нього Шпаком та Сенатором хабара, "оформлена у формі протоколу про її прийняття, обставини викладені друкованим текстом, що вказує на процес написання тексту заяви працівниками правоохоронних органів".

"Усі наведені обставини, у поєднанні із показаннями цього свідка про те, що він має активну громадську позицію, та раніше неодноразово залучався працівниками правоохоронних органів до подібних процесуальних дій, дають суду підстави вважати, що цей свідок є агентом правоохоронних органів, та систематично виконує їх доручення", – йдеться у рішенні суду.

При цьому суд провів аналогію з рішенням Європейського суду справ людини у справі  "Тейксейра де Кастро проти Португалії", де було визнано, що дії працівників поліції вийшли за межі функцій негласних агентів, оскільки вони спровокували злочин і не було підстав вважати, що його було б вчинено без їхнього втручання. Аналогічну ситуацію Смілянський суд побачив і у справі Шпака та Сенатора.

Суд також послався на матеріали аудіо- та відеоспостерження, які, на його думку,  містять обставини, які виправдовують обвинувачених. Зокрема, суд вказує, що ні в одному записі ані Шпак, ані Сенатор не називають які-небудь суми коштів, та не говорять про необхідність передати їх кому-небудь.

Натомість сам потерпілий регулярно говорить про такі обставини, при цьому Шпак у такій ситуації вказує, що не розуміє про що йде мова, а Сенатор, постійно говорить про те, що він сам вирішить усі питання, та на зауваження потерпілого про необхідність вирішувати питання з кимсь іншим, повідомляє, що це його не стосується. На думку суду,  це об’єктивно вказує на їхнє небажання підтримувати спілкування такого змісту.

Суд також вказав, що обвинувачення не надало жодних прямих доказів того, що Шпак та Сенатор знайомі між собою, що вони обговорювали справу потерпілого як між собою, так і кожен з них з в.о. начальника обласного управління Держгеокадастру.

В результаті суд визнав свідчення потерпілого про те, як Шпак та Сенатор схиляли його до дачі хабара високопосадовцю Держгеокадастру, та інші докази, які були отримані за його участі, такими, що здобуті внаслідок провокації правоохоронних органів, а тому вони є не допустимим доказом, та не можуть бути враховані.

Суд прийшов до висновку, що провокація правоохоронців полягала у тому, що їхній агент повинен був спровокувати будь-кого з працівників ГУ Держгеокадастру у Черкаській області до хабарництва.

При винесенні вироку суд також послався на ряд процесуальних помилок, які були допущені слідством. Серед них – некоректне внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що призвело до того, що досудове слідство та ряд слідчих дій фактично були проведені в рамках іншого кримінального провадження. А відтак, усі отримані в результаті цих дій докази, серед них результати відео- та аудіоспостереження за підозрюваними, визнані недопустимими.

Cуд дійшов до висновку, що слідство не довело вину Шпака та Сенатора, і виправдав їх.

Виправдувальний вирок ще не набув чинності, є час для подання апеляції.