Ніде на Черкащині не знайти такого мальовничого місця, як у Корсуні-Шевченківському. Тихоплинна красуня Рось розливається посеред міста нижче греблі гідроелектростанції трьома рукавами, буруниться між гранітними скелями сотнями більших і менших водоспадів. Їх ми називаємо шумками, пише Нова Доба.

 

Це не просто красиве видовище. В літню спеку сотні жителів і гостей міста знаходять порятунок саме в шумках – природних джакузі. Можна скільки завгодно лежати на гранітному дні, насолоджуючись ласкавими струменями прохолодної води. А яке задоволення одержуєш від гідромасажу! Багато людей розповідає, що курс масажу в корсунських шумках дарує здоров»я на цілий рік. Тому починають купання ще у травні, як тільки прогріється вода в Росі.

 

Сила води в шумках подекуди така, що далеко не кожен втримається у водоспаді – потрібні навички і сміливість. Але біля першого мосту, що веде в історико-культурний заповідник, хлопці сміливо пірнають в буруни зі скель. Місцеві поети і композитори оспівали це природне диво у пісні «Шумки».

 

Водою часто рятувалися від спеки й хлібороби. Саме на жнива – на липень припадає пік літа і пік високих температур. Років 20-25 тому на полях збирали урожай комбайнами «Нива» та «Дон». Кабіни комбайнерів не були тоді оснащені ні кондиціонерами, ні навіть вентилятором. Уявіть, яка температура могла бути в залізній кабіні, коли надворі в холодку вище 35 градусів!

 

Одного такого спекотного дня, готуючи матеріал про жнива для районної газети, заїхали до поля, де груповим методом працювали три комбайни. На краю поля, під лісосмугою, стояв пожежний автомобіль з відкритим люком. Комбайнери по черзі спиняли комбайни і пірнали на кілька хвилин у рятівну воду. Отакий тобі був басейн з доставкою до робочого місця.