Роман Сокуренко з батальйону "Азов" витягав з поля бою поранених друзів, коли в нього влучила снайперська куля. За його життя боролися і українські, і німецькі лікарі, однак врятувати Романа не вдалося, інформує СТБ.

 

Останніми словами Романа були:

 

«Борітеся. І ми поборемо. Бо краще жити в боротьбі, ніж померти на колінах».

 

Його мати, вчителька з Корсуня, попри горе вирішила не опускати рук, і тепер допомагає іншим пораненим солдатам. Жінка створила у рідному місті волонтерську організацію, яка об’єднала сотні людей.  У кожному бачить свого сина.

 

«Я дала слово на могилі сина, якщо не спасли мого сина, я можу спасти багатьох інших хлопців і тому я зараз їжджу по госпіталях, я займаюсь пораненими. У мене дуже багато зв’язків із волонтерами інших лікарень і шпиталів,»- розповідає волонтерка Тетяна Перетятько.

 

В новоствореній організації одні дні шиють для вояків подушки та білизну, інші привозять власну городину, яйця та сало, дехто навіть ліпить вареники з картоплею та капустою.