Анатолій Моренко із Корсуня більше семи місяців провів у зоні АТО. До Збройних Сил України пішов добровільно. І до останнього часу служив у 93 бригаді мінометником, пише ГромЧе.

 

– Найбільше часу провів у Пісках, обороняючи підходи до Донецького аеропорту, – розповідає чоловік. – Однак 12 лютого отримав три осколочні поранення, тож відтоді перебував на лікуванні у госпіталі.

 

На кілька днів чоловік повернувся до рідного Корсуня. Зізнається, що був вражений тим, як до нього поставились місцеві владці.

 

– Мені під час кожної ротації було просто соромно. Соромно за наше місто і за ставлення до таких як я. Адже у той час, коли навіть маленькі села виділяли АТОвцям допомогу на бронежилети та каски, то в Корсуні місцеві владці відповідали на звертання просто: «А ми хіба тебе туди посилали?», – каже Анатолій Моренко.

 

АТОвець зізнається, що особливо попервах мав велику необхідність хоча б у якісь підтримці. Адже у перші місяці служби отримував зарплатню в розмірі… 500 гривень.

 

– Місцева влада за півроку не спромоглася за моєю заявою надати навіть тисячу гривень на обмундирування! Навіть сьогодні, коли я вже маю поранення, не зміг добитися жодної допомоги. Моїй родині навіть не було надано субсидію на оплату комунальних послуг, – констатує боєць.

 

Отримавши статус учасника АТО, боєць дізнався, що має право звернутися за виділенням 5-ти земельних ділянок різного призначення. Це право гарантовано законами України.

 

– Я звернувся до чотирьох структур і скрізь мені було відмовлено. Довелося навіть почути, мовляв, а ви надайте документ, що ці землі вільні… Був дуже неприємно вражений. Але найбільше шокував той факт, що сесією міської ради було відмовлено навіть у дозволі на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки під старим гаражем!

 

За словами АТОвця, гараж більше 30 років простояв неузаконеним. Його чоловік придбав разом із житлом 15 років тому.

 

– Хотів приватизувати ділянку, бо якщо загину, то що залишиться у спадок моїй дитині? – відзначає пан Анатолій. – Однак депутати відмовили, пояснивши, що можливо під ділянкою проходять комунікації. Цікаво, що встановити це можливо було б якраз у процесі збору документів для проекту…

 

На думку АТОвця, причина відмови аж ніяк не в комунікаціях, а у складі міськради, адже більшість депутатів до ради потрапили під прапорами Партії регіонів, Сильної України та партії Королевської. Натомість Анатолій Моренко – затятий майданівець. У дні найбільшого лютневого протистояння він був в епіцентрі подій і був травмований…

 

– Цікавим є той факт, що людині, яка має гараж поруч, дозвіл надали без зайвих запитань. І досі таких проблем не виникало, адже, вочевидь, працювала схема домовленостей, – вважає активіст місцевої Самооборони Юрій Путря. – Зараз проект рішення відправлено на додаткове вивчення, а це може тривати роками. Більше того – якщо є бажання не дати ділянку, то причепитися у будь-якому разі знайдуть до чого.

 

Активісти запевняють, що цю справу просто-так не залишать. Сам же Анатолій Моренко готується з дня на день відбути до Дніпропетровська, де має пройти спеціальну комісію.

 

– Чесно скажу, що останнього разу у спілкуванні з владцями просто не витримав. Сказав, що краще, хай вони мені вже допомогу виділять на похорон, якщо загину. І землю одразу на кладовищі, – гарячкує АТОвець. – Ці люди просто не розуміють що таке війна і з ким їм доведеться спілкуватися по її завершенні…