Майже 45 років на подвір'ї Степана Василишина живуть лелеки.

Про це повідомляє Сміла.

Смілянин розповідає, коли заселявся до свого будинка, лелеки вже жили на даху сарая. 

Степан Мефодійович розповів, що народжувалося по двоє лелеченят, а в 1975, 1980, 90-х роках – по п’ятеро. Цього року теж двійко лелеченят. Це вже третя родина, яка оселилися у Степана Василишина. Щоправда побачити їх нам не вдалося, прийшли в гості саме тоді, коли лелека-мама десь полетіла з ними. Залишився у гнізді поважно стояти лише тато – лелека Гоша.

– Вони постійно міняються. Я називаю це «смена состава», – продовжує свою роповідь Степан Василишин. – Один прилетів, другий відлетів, і так цілими днями по черзі у гнізді, так і на яєчках сидять. Змінюють один одного через півтори години. Про те, що прилетіли, повідомляють звуками. Помітив, що на кожний випадок життя вони мають певну кількість звуків і частота їх неоднакова. Прилетить на гнізда лелека, починаю з ним балакати, якщо свій, а не чужак, то починає слухати. Я питаю, де літав, скільки, а він, Гоша, слухає.