Надточаївську сільську раду на Шполянщині тероризують колектори. Місцева жителька набралася понад 10 тисяч гривень «швидких» кредитів і виїхала з села. Тепер колектори телефонують у сільську раду і вимагають повернути гроші замість неї. Пропонують, аби на борг склалося усе село.

Про це інформують Вечірні Черкаси.

– Жінка десь виїхала, а мати з дідом і братом залишилися, - каже сільський голова Надточаївки Микола Шевченко. – То колектори наярюють усім. В сільську раду також. Пропонували нам поставити скриньку у магазині й скинутися всім селом на погашення їй кредиту. Не погрожували, але розмовляли нахабно. Коли дають кредит, просять стаціонарний телефон. І всі дають телефон сільської ради. І хоч би один із кредиторів поцікавився, чи можна давати цій людині в борг.

За останнім фактом працівниці сільради викликали поліцію. Поки триває перевірка. Подібний випадок – уже не перший у селі. 
– Позаминулого року наша жителька теж взяла кредит і не гасила його. Контактний телефон дала своєї куми і моєї матері. То колектори вдень та вночі її діставали. Телефонували й до мене на роботу. Я ввічливо їм відповідав. Коли набридало, став класти слухавку. То почув: «Ааа, то це той голова, що покриває злісних неплатників?».

У Жашкові від діяльності колекторів постраждали понад сотня осіб. В березні цього року люди вийшли під стіни місцевого райвідділу поліції, аби змусити їх розслідувати діяльність вимагачів. Їм телефонували невідомі з погрозами віддати кредити, які люди не брали.

– Мені зателефонували 6 грудня минулого року, - розповідає місцева Юлія Кровальська. – Намагалась з’ясувати, скільки винна і звідки у них мої дані. Сказали, нададуть цю інформацію лише на запит поліції. Наступного дня звернулась до правоохоронців. Увечері зателефонували вже моєму чоловіку.  Він нібито винен 23 тисячі гривень, а я – 9 тисяч. Коли відкрили кримінальне провадження, мій борг заморозили, аби не росли відсотки. Неіснуючий борг чоловіка, попри провадження, віддали колекторам. Гроші нам нібито «давало» ТОВ «Мілоан» з Києва. Займаються мікрокредитуванням в Інтернеті. Таких, як ми, виявилося багато. Декому колектори погрожували поламати руки й ноги.

Від невідомих боргів люди відбивалися майже пів року. Зараз більшість із потерпілих вже нічого не винні установі з мікрокредитування. 

-    Усі наші заяви об’єднали й перекваліфікували з  шахрайства на «незаконне використання персональних даних», - каже Кровальська. – Це відбулося лише після звернення до прокуратури. «Мілоан»  майже всім прислав листи, що кредит брали треті особи і що до нас вони не мають жодних претензій. Але залишилися ще люди, які доводять, що не брали позик. Поліція винуватців досі шукає. 

Усі претензії до боржників мають розглядатися в судах, говорить речник обласної поліції Дмитро Грищенко. 

– Якщо телефонують та погрожують насильством, то людина має звернутися із заявою про погрози фізичною розправою, –  радить Грищенко. – Також можна кваліфікувати як вимагання. Є законні способи забрати борг – через суд. У випадку із сільською радою на Шполянщині, то вони, звісно ж, не зобов’язані нічого платити. 

Юрист Руслан Бабенко радить не конфліктувати з вимагачами чужих боргів і не зважати на них. 

– Якщо хтось заборгував грошей, колектори ретельно збирають інформацію про цю людину, – коментує фахівець. – Де живе, де працює і так далі. В Інтернеті легко «пробити» номер телефону тієї ж сільської ради. І от телефонують навмання й звинувачують у покриванні боржника. Кричать, істерять і навіть погрожують. У таких випадках я завжди раджу людям просто не реагувати на подібне. За потреби йти та писати заяву до поліції. Якщо поліція захоче й поставить це питання на контроль, вимагачів можна знайти й притягнути до відповідальності. 

Виконати свої погрози збирачі боргів не ризикуватимуть, побоюючись кримінальної відповідальності. Їхати до людини, яку тероризують через чужі позики, теж не будуть, вважає юрист.