Уманський міськрайонний суд Черкаської області розглянув кримінальне провадження у справі № 705/215/25, яким було викрило відпрацьовану схему за участі посадових осіб.

Про це пише "Судово-юридична газета".

Обвинуваченим був майор, начальник відділення одного з оперативних командувань Сухопутних військ. За його вказівками підлегла, головна спеціалістка районного ТЦК і СП, використовувала службовий статус для пропозиції «неофіційного вирішення» питань військового обліку: оформлення відстрочки, організація проходження військово-лікарської комісії без фізичної участі призовника, підготовка документів із гарантією уникнення призову.

Історія почалася навесні 2024 року, коли аспірант духовної академії звернувся до військового комісаріату, аби внести уточнення до своїх облікових даних і заявити про відстрочку на підставі свого навчання. Подану ним довідку відразу «забракували», пославшись на відсутність гербової печатки. Пояснення про специфіку духовного навчального закладу, де гербова печатка не передбачена, не були прийняті. Натомість було сформовано альтернативний підхід: усі «формальності» можна владнати за певну винагороду. З цього моменту ситуація перестала бути стандартним зверненням, перетворившись на відбор «клієнта» для реалізації запланованої схеми отримання грошей.

Майор і головна спеціалістка детально аналізували персональні дані аспіранта: сімейний стан, місце роботи, наявність транспортного засобу, фінансову спроможність. Такі «попередні профілі» виконували роль не стільки службової перевірки, скільки калькулятора «винагороди» за послугу, що за законом має залишатися безоплатною, прозорою і формально рівною до кожного заявника. Далі обговорювали формат проходження ВЛК без фактичної присутності призовника – з «пакетом» документів, медичних карток і практичною логістикою («на бензин»), оціненим у три тисячі доларів США. Гроші передавалися частинами у службових кабінетах під час низки зустрічей; частина – начальнику відділення, частина – головному спеціалісту.

Предметом впливу був увесь ланцюг мобілізаційної взаємодії: постановка на облік, допуск до ВЛК, узгодження відстрочки. Посадовці позиціонували себе як внутрішні оператори процесу, здатні вирішити всі «потрібні» питання за винагороду. Проте сам аспірант, усвідомлюючи протиправність вимог, звернувся до правоохоронців. А далі, як-то кажуть, справа техніки: було проведено комплекс документування, який підтвердив, що перешкоди створювалися штучно з метою нав’язування неофіційної пропозиції.

Правова кваліфікація дій майора здійснена за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 369-2 КК України – тобто вчинення правопорушення у складі групи (змова) і зловживання впливом, пов’язаним із обіцянкою чи отриманням неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою. Сутність порушення – не лише одержання коштів, а перетворення посадового статусу на товар, який продається для «корекції» результатів процедур, імітуючи законну дію як предмет приватної угоди. Обвинувачений добровільно уклав угоду з прокуратурою; це сприяло прискоренню розгляду і зумовило призначення штрафу – 51 тисяча гривень. Конфігурація вироку пояснюється логікою угоди про визнання винуватості, яка при наявності певних обставин допускає пом’якшення міри покарання в обмін на процесуальну економію та підтвердження реальних обставин злочину.

Щодо головної спеціалістки, яка фігурувала в провадженні, суд не застосував кримінальної відповідальності через брак доказів, достатніх для досягнення процесуального стандарту доведення винуватості.