15 грудня 1961 року черкаський планетарій відкрили для відвідувачів, а сьогодні його можуть передати у власність міста.

Про це пише у Facebook черкаський краєзнавець Борис Юхно.

"15 грудня 2019 року, – останній день, визначений головою правління товариства “Знання України” Василем Кушерцем для проведення зборів членів правління, на яких й буде вирішено, чи передавати планетарій місту",- інформує краєзнавець.

Далі пригадує,  як ходили з однокласниками на сеанси планетарію, переповідає історію "зіркового" приміщення.

"Ми сиділи зачаровані аж допоки лектор не почав з нами прощатися і запрошувати приходити ще. Що я й зробив найближчої суботи: не чекати ж цілий рік. І так вийшло, що саме ті відвідини планетарію опосередковано причетні до початків мого газетярства, бо якось написав про це у газету, і “Зірка” того листа надрукувала",- поділився спогадами Борис Юхно.

Хто збудував

Будиночок, якому судилося стати черкаським планетарієм, лише завдячуючи вселенському хаосу, стоїть на своєму місці без малого вже півтора століття. Його в 1870-х роках звів місцевий грабар Федір Лисак.

Через десять років Лисак здав свій “палац”, бо й справді вважав його таким, в оренду австрійцеві Карлові Швайгуту. А той, постійно заклопотаний у бізнесових справах, пустив його по руках.

Кілька літ поспіль дім Лисака-Швайгута був таким собі міським клубом дозвілля, а потім сюди знову вторглися гімназисти. У 1920-ті з двору – приватна зуболікарня, від парадного – класи Першої трудової школи. У 1930-1933 роках то навчальний корпус шляхобудівельного технікуму, ще пізніше – класи трудового навчання однієї з міських шкіл. У роки війни окупаційна влада розмістила тут “Народний банк”. Зразу після неї у дворовій частині – знову зуболікарня-зубопротезна Факторовичів, а в кімнатах при центральному вході відкрився Будинок політосвіти.

Десь тоді будинок докорінно перепланували, а ще змінили центральний вхід, навісивши над ним недолугий бетонний козирок (на жаль, зображення старого не збереглося). Зрештою, колишній особняк (який, по суті, ним ніколи й не був), перейшов у власність обласної організації товариства “Знання”.

Створили "зоряний центр"

Ініціатором створення у Черкасах “зоряного центру” став відповідальний секретар товариства Віктор Спорик. Майже увесь 1960-й він мотався країною у пошуках приладу, який так і називається – “планетарій”, і таки добув його дефіцитну модель зразка 1956 року німецької фірми “Цейс”.

У серпні 1961-го черкаський планетарій відкрився для експертів. З цієї нагоди зі столиці прибув визнаний авторитет лекторської науки Костянтин Парцевський, у майбутньому - директор Московського планетарію.

Відтоді що п’ять-десять років на ювілей місцевого центру космічної науки приїздили гості з усього Союзу. І лише його 40-ліття залишилось непоміченим ані містом, ані тим більш – Україною.

У 2011 році планетарій очолив Сергій Полулях. Нині ж заклад не підпорядковується ні місту, ні області. Кому дістанеться планетарій, поки невідомо. "Але шмат землі у центрі – самі розумієте. До слова, упритул до заднього двору закладу вже росте багатоповерхівка",- примічає Борис Юхно.