У Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького навчаються студенти з країн Африки та Близького Сходу. Після підготовчих курсів, здають екзамени і вступають на обрану спеціальність.

Про це пише "Gazeta.ua".

"Частина іноземців, які навчаються на підготовчих курсах українською, потім вступають на бакалаврат і продовжують нею оволодівати знаннями. У нас вони починають з нуля - вивчають алфавіт, письмо, говоріння та розуміння сказаного. За восьмимісячні підготовчі курси пізнають основи розмовної мови", - говорить директор Інституту міжнародної освіти Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Наталія Андрусяк.

Складною для багатьох є вимова окремих звуків. Для арабів важко вимовити слова з шиплячими звуками "ж", "ч", "ш", "щ". Не розрізняють дзвінкий "б" і глухий "п".

"Багатьом студентам важко, бо наша мова кардинально відрізняється від їхньої. Українська абетка й арабська в'язь - це протилежні речі. Ми зростаємо в україномовному середовищі й не помічаємо складності нашої мови. Якось був випадок, студента викликали до дошки. Він здивувався. В арабській мові подібне слово означає "зброя", - говорить доцент кафедри мовознавства і прикладної лінгвістики з Черкас Алла Таран.

Після пройдених тем іноземці відповідають тільки українською.

Коббі Боаген із Гани закінчив Черкаський державний технологічний університет за спеціальністю комп'ютерна інженерія. Після підготовчих курсів і вивчення мови, 2013-го вступив на державну форму навчання. Знання української було обов'язковим.

"Мова - складна. Кожне слово треба в голові провідміняти. Бо відмінків є аж сім. Важко було перші два-три місяці, потім став освоюватися. Постійно говорили українською. Коли ми плутали якісь слова, нас виправляли. Пам'ятаю, як довго не міг зрозуміти значення слова "цілодобово". Якось розбив його на два слова і зрозумів, що "ціла доба" - означає "без перерви", тобто - "працюють постійно".

"Найкращий метод вивчення мови - коли вона потрібна, щоб вижити. Такі умови складаються в далеких країнах. Саме в них потрапляють іноземці, які приїж­джають до нас навчатися. За кілька місяців влаштовують концерти й вечірки українською. До кожного шукаємо індивідуальний підхід і підбираємо різні методи, бо всі по-різному сприймаємо інформацію. Більшість люб­лять малювати й розфарбовувати картинки. Потім пояснюють українською, що вони зобразили. Називають предмети і кольори", - говорить директор Інституту гуманітарних та природничих дисциплін Державного університету ­телекомунікацій Ігор ­Ольховський.