На початку 2018 року в Черкасах обрали найкращий проект пам'ятника загиблим Героям АТО. Тоді перемога ідеї черкаської школярки Дарії Ложешнікової стала справжнім святом для ветеранів, волонтерів та сімей атовців. Багато хто підтримав і проект, і талановиту 16-річну дівчину. Адже війна стала тяжким і переламним етапом для неї особисто. Серед героїв, яким присвячено пам’ятник, і її батько. Володимир Ложешніков з позивним Ест, доброволець батальйону "Донбас" загинув на початку війни в "Іловайському котлі". З його донькою та авторкою проекту пам’ятника спілкувався сайт vikka.ua.

"Батько пішов добровольцем у 2014 році. Відправився туди майже одразу після мого Дня народження, яке святкували 31 травня. Мені виповнилося 13 років. Він не міг спокійно дивитися на те, що відбувається на Сході України. Звідти телефонував. Більше розпитував про наші справи і мало розповідав про себе", – пригадує донька загиблого.

Facebook / Елена Ложешникова

У цивільному житті Володимир Ложешніков був капітаном міліції у відставці. В АТО пішов звичайним рядовим, там у нього був позивний Ест. Наразі цей позивний Даша зробила частиною свого нікнейму у соцмережі. Багато хто каже, що і зовні, й характером дівчина дуже схожа на батька.

"Батько загинув у серпні 2014 року. Але спочатку ми дізналися, що він зник. Мама зі старшим братом поїхали його шукати. Їздили у морги. Мені подробиць не розказували. Наскільки я знаю, ці пошуки закінчилися у Запоріжжі", – розповідає про важкі часи свого життя Дарія Ложешнікова.

Дочка пам’ятає Володимира Ложешнікова добрим та чуйним батьком, веселою людиною з оптимістичними поглядами.

Facebook / Елена Ложешникова

"Він завжди вселяв мені віру у себе. Я часто бувала не впевненою, у чомусь сумнівалася. Він казав, що у мене все вийде. Ми багато що робили з ним разом. Наприклад, дивилися фільми про Гаррі Поттера. Батько гарно плавав, навчив і мене. Також тренував мене, надав ази самозахисту. Він залучав мене до легкої атлетики, музики, танців і сам записав мене до художньої школи. Хотів, щоб у мене в житті був вибір, щоб я знайшла своє покликання. Завдяки йому я і визначилася – хочу стати веб-дизайнером", – каже черкащанка.

Коли батько побачив, що у дівчини є художній талант, всіляко її заохочував. Залюбки малював разом із Дашею.

Facebook / Елена Ложешникова

"Татові дуже подобалися мої картини. Він мріяв, щоб у мене відбулася власна виставка і обіцяв, що ми її організуємо, коли він повернеться. Згодом вона дійсно відбулася. Мої картини були виставлені у приміщенні ГУ НП Черкаської області. Свої улюблені тато хотів розвісити у нас вдома на стінах. Це ми вже робили без нього", – зазначає донька загиблого.

Facebook / Елена Ложешникова

Влітку 2017 року до Даші звернулися сім’ї загиблих в АТО з проханням зробити ескіз пам'ятника загиблим героям-черкащанам.

"Вони попросили зробити його таким, як ми бачимо. Виконати цю роботу мені допоміг мій вчитель Володимир Яковець. Цим проектом я хотіла виказати вдячність усім воїнам АТО, що захищали нас, тим, хто захищає тепер, всім, хто віддав своє життя за Україну", – пояснила Дарія Ложешнікова.

За задумом, пам’ятник, що має назву "Дерево Життя", буде вилитий у бронзі.

Facebook / Daria Est

Дашиній перемозі багато хто зрадів та схвально підтримав проект.

"Це воїн, що стоїть, спираючись на меч, прихилив коліно. Він – ветеран, волонтер, медик, він – капелан, співробітник МНС, поліції, службовець, вчитель, студент, пенсіонер... Він – це народ, який підтримує своїх захисників, народ, втягнутий у війну за незалежність країни, народ, який готовий захищатися, народ, що у скорботі зустрічає полеглих на війні Героїв", – написала у соцмережі українська журналістка та сценаристка Марія Старожицька.

Проект підтримали і місцеві волонтери.

"Думаю, це якось символічно, що саме Дашин проект пам'ятника загиблим Героям сподобався комісії найбільше. Він сучасний, живий, без совкових рамок. Мені, скажу відверто, він теж був найкращим...Там є пережитий біль, є нестримні емоції, є гордість за нескорену націю, є вдячність та пошана, є майбутнє, а головне – є вічна пам'ять про подвиг мужніх людей, любов до Батьківщини і нестримна воля до Перемоги", – написала у соцмережі волонтер Лариса Когут.