Справжньою перлиною забудови тодішнього провінційного міста і водночас одним із головних символів Черкас сьогоднішніх є особняк Щербини, нині більш відомий місцевим як Палац одружень.

Про це інформує Місто на Че.

За одними даними будівлю звели у 1892 році, а за іншими з 1907 по 1912 роки, на вулиці Садовій (нині – Небесної сотні) у тій частині, де до неї примикає вул. Хрещатик. Таким чином будинок парадно акцентує перспективу вулиці Хрещатик. Будинок зводився для черкаського інженера, грабаря-підрядника, члена міської думи – Афанасія (за іншими джерелами Адріана) Микитовича Щербини. На жаль, архітектор лишився невідомий, та все ж існує думка (як і для більшості безіменних споруд Черкас), що будинок створив Городецький, однак доказів цій версії немає.

Сам Щербина жив там не довго. Перед Першою світовою він здав його в оренду повітовому земельному управлінню (з 1907 по 1912 роки). З 1919 року в будівлі розташовувались різні міські офіційні установи та партійні органи. По революції працював місцевий Революційний комітет, а потім Рада робітничих, селянських і солдатських депутатів. У 30-х роках тут було облаштовано Будинок піонерів. За німецької окупації 1941-1943 років в будівлі розташувалася поліція та жандармерія. У післявоєнний період в будівлю повернулися партійні та комсомольські органи, а у 1959 році особняк знову зайняли черкаські піонери і було змінене внутрішнє планування будинку. У 1960 році  відбулася реставрація будівлі, а в 1970 році будинок перетворено на Палац одружень, який міститься тут і нині.

Чергова реставрація була проведена у 1983 році, яка значно спотворила будинок. Ззовні змінили головний фасад - бічний вхід у лівому ризаліті було перетворено на вікно, парадні двері з вітринного скла та решіткою було влаштовано по центру, до них влаштовано широкі східці, на яких нині прийнято фотографуватися. Також був добудована напівкругла урочиста зала, в результаті цього були втрачені зимовий сад та фонтан. Із забудовою навколишнього простору дев’ятиповерховим будинком, не стало будинку прислуги, вишуканих господарських приміщень, саду та кованого паркану, що огороджував особняк. Дивом залишилися лише дві цегляні колони, на яких свого часу була кована хвіртка. Але і у такому вигляді будинок є одним з найкращих зразків архітектурної забудови старих провінційних Черкас.

Остання реставрація проводилась з 2010 по 2011 рік. Проводились ремонтні роботи та змінено забарвлення споруди на яскраво жовтий. У сквері за будівлею в листопаді 2011 року встановлено пам’ятник Симоненко. Свого часу поет працював в редакції газети «Молодь Черкащини», що розміщувалась в будинку Щербини.