"Ніколи назагал не розповідаю про пригоди в громадському транспорті.

Сьогодні, мабуть, зроблю виключення. І це не про переповнену маршрутку, а про людей. Про людей, які навколо нас, та про нас – українців.

Отже, зранку мала необережність попросити жінку, яка зайшла в автобус через кілька зупинок після мене, не тиснути так сильно мені в спину (в мене складалося відчуття, що мене просто зараз звалить із ніг). Натомість почула у свій бік купу образливих слів. Основні її меседжі:

– «якшо ти така «принцеса», то їдь на таксі, зараз я тебе випущу»,
– «а хто ти вообще така, депутат чи шо, шоб ти мені тут розказувала, як стоять», 
– «я буду стоять як я хочу, а ти як така «принцеса» чого на маршрутці їздиш».

Решту її слів навіть не запам’ятала.

Утім, ранкові реалії нагадали про відомий вислів, що кожен народ заслуговує на ту владу, яку має.

Бо якщо серед нас, є люди, які вважають, що «якщо ти не депутат і не їздиш на таксі», то ти навіть не вправі заговорить про спільний комфорт, чому ж ми дивуємося з дій владної верхівки у нашій державі".

Марина Пустовгар, журналістка

Пост на Facebook.