Бездоріжжям – на кладовище. Маршрут до одного з міських цвинтарів у Черкасах пролягає чи не найпроблемнішою дорогою обласного центру – вулицею Сурікова.

 

Асфальтне покриття тут постелили ще півстоліття тому. На сьогодні воно настільки зносилося, що дорога стала аварійною. У міській раді обіцяли відремонтувати її до Великодня. Не склалося. 

 

Ця дорога нікого не залишає байдужим. Пасажири маршрутного автобуса № 8, який сьогодні підвозить їх до кладовища, слів не добирають.

Водій маршрутки Прокіп Зуєнко за кермом 50 років. Каже: ця дорога – це збиткування над людьми. 

 

На кінцеву зупинку – кладовище № 6 пасажири приїздять ледь живі.

Валерій Іваненчук щодня добирається на роботу цією дорогою. Розповідає: протягом останніх років – це суцільна смуга перешкод. Зіпсований настрій та безкінечні ремонти автомобіля. Він з колегами неодноразово звертався до міської ради з проханням відремонтувати вулицю Сурікова.

 

Результат нульовий. Офіційно такий стан речей чиновники пояснюють банально – не вистачає грошей. Втім, інколи, перед виборами люди чули й зовсім інше. 

Сьогодні грошей вистачило лише на грейдерні роботи. З-під товщі дорожнього пилу і справді подекуди проглядає асфальт. Водій грейдера впевнений у своїх діях та не може пригадати, хто його про це попросив.

 

Водії кажуть, що робота грейдера тут така ж необхідна, як мертвому припарка.

Те, що дорога потребує капремонту, міські чиновники не відкидають. Кажуть, що візьмуться за нього вже у серпні-вересні цього року. От лише нехай депутати міста приймуть бюджет розвитку Черкас. Після цього ще потрібен час на проведення тендерів. За попередніми підрахунками – в асфальт закатають майже 15 млн. грн..

 

Цій, з дозволу сказати, дорозі понад півстоліття. За весь час її жодного разу як належить не ремонтували.