Те, що Україна повниться парадоксами і все частіше нагадує сюжети творів відомого фантаста Станіслава Лема, - протягом останніх років пересвідчились всі громадяни і жителі держави.

Черговою дивиною, яка викликала більше запитань, ніж обурення, стали довгоочікувані платіжки за електроенергію.  В Черкасах їх чекали із січня.  Крім того, що у квитанції зазначені реквізити нового постачальника електроенергії населенню – ТОВ «Черкасиенергозбут», дехто у поштову скриньку отримав ще одну – від звичного ПАТ «Черкасиобленерго»!

Яку функцію виконує «Черкасиенергозбут» і що сталося з «Черкасиобленерго»? Кому тепер платити за світло і скільки? Всі ці питання водночас зацікавили черкащан.

По-перше: дві платіжки отримали лише ті домоволодіння, за якими рахується заборгованість за спожиту електроенергію у період до 1 січня 2019 року. Тобто, сплативши борг перед «Черкасиобленерго», в подальшому –надходитиме лише квитанція від «Черкасиенергозбут».

По-друге: реформа ринку електричної енергії почалася ще у 2017 році з прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії». За яким тепер обленерго діляться на розподільчі компанії та електропостачальників. І відтепер розподільчі компанії будуть розподіляти та транспортувати енергію. А електропостачальники постачатимуть елекетроенергію споживачам за вільним цінами, конкуруючи між собою.

Тобто, обленерго, відповідно до Закону, розподіляє, займається транспортуванням, утриманням та обслуговуванням лічильників, а енергозбут – тільки продає електроенергію.

Виходить, що тепер електроенергія  в наші оселі здійснюється «обома руками».

Щодо тарифів – судячи з квитанцій, вони не змінилися. Але! Не треба завчасно радіти!

Адже у лютому 2019 року ДП «Енергоринок» закупила електроенергію, вироблену тепловими електростанціями, на 45 % дорожче, ніж експортується з України до Європи.

Активну боротьбу з Урядом щодо тарифного геноциду наполегливо веде політична партія «Наш край».  Прокоментувати ситуацію з електроенергією попросили керівника обласного партійного осередку Анатолія Нужного:

- Для мене незрозумілі реформи, які замість того, щоб спрощувати систему і здешевлювати вартість продукції чи послуги для населення, ще більше ускладнюють шлях від виробника до споживача. Але це найкраща схема для чергових махінацій! Розібратися в них складно навіть молодій людині, а от як бути пенсіонерам, літнім людям? Під загрозою бути відключеними від електропостачання – платитимуть за те, що прийде у платіжках. На це й розраховують ті, хто за кошти простих людей стає олігархом!

Політик нагадав, що з травня 2016 року ціна на електрику, яка генерується на теплових електростанціях, формується за формулою «Роттердам+». Ціна такої електрики складається із вартості вугілля у порті Роттердам + вартість доставки до українських ТЕС. Це призвело до зростання тарифів ТЕС на електрику у 140% — з 0,9 до 2,2 грн за кВт-год. Таким чином, збільшилися витрати і, як наслідок -  зросли ціни на українську продукцію, чим спричинили зростання тарифу на електрику для населення.

Це стало так званою «формулою успіху» енергоолігархів. Які вже на початку цього року, завдяки формулі «Роттердам+» продали електроенергію ДП «Енергоринок» за середньою ціною 2167 грн/МВт*г. У той же час, для порівняння, електроенергія на Угорській енергетичній біржі, наприклад,  у той же період коштувала в середньому 1530 грн/МВт*г. Таким чином за кордон олігархи продають електрику дешевше майже на 50%, ніж українцям.

- Це ніщо інше, як цинічний і відвертий грабіж власного народу, своїх співгромадян! – обурюється застосуванням формули Анатолій Нужний. – Політична партія «Наш край» вкотре закликає владу невідкладно скасувати формулу «Роттердам+», а також примусити привести тарифи на електрику для українських споживачів до рівня цін на європейських енергобіржах.

Саме цей крок, на думку політика, припинить тарифне знущання над населенням держави та стане початком повернення довіри народу до українського уряду.

А поки що, як йдеться у творі, згаданого нами на початку, Станіслава Лема «Соляріс»: «А зараз – потуши світло, й до самого ранку не будемо засмучуватися». Бо нині, й світло – майже розкіш!