Йому лише 20 років, а він захищає наш мир, спокій і дає відсіч ворогові на сході країни. На передовій Максим уже майже рік. Розповідає, коли постало питання йти чи не йти, не вагався жодної хвилини.

 

Коли у країні почала загострюватися політична ситуація, Максим разом з іншими своїми друзями приєднався до організації «Дахнівська Січ», де проходив військовий вишкіл та підготовку до військових дій. Окрім того, Максим входить до організації «Ультрас Черкаси», які славляться своєю патріотичної позицією, непохитністю і незламним прагненням до боротьби за справедливість.

 

У травні минулого року на схід країни поїхали перші добровольці. Саме тоді хлопець остаточно визначився у своєму рішенні: він іде на війну. Забрав документи із Медичного коледжу, в якому недовчився всього півроку, а батьків поставив вже перед фактом. Їм не залишалося нічого іншого, як змиритися з вибором Максима. Не дивлячись на свої переживання і страхи, батьки все ж пишаються сином, бо виховали справжнього патріота.

 

На передовій Максим, боєць полку «Азов» із позивним «Корсун», вже близько року. Зізнається, за цей час було різного, але жодного разу не пошкодував про своє рішення. Хлопець стверджує, воювати не страшно, бо кожен із них там, на передовій, усвідомлює, що робить це заради великої мети – захистити свою державу. 

 

За словами Максима, адаптація на фронті проходить швидко, певно спрацьовує інстинкт самозбереження, і навіть до вибухів звикаєш за 1-2 дні. У Черкасах хлопець вивчав медицину, але ще більше знань у цій галузі отримав на сході. Під час підготовки додатково пройшов курс для парамедиків, тому на передовій у разі потреби міг легко надати першу долікарську допомогу, зупинити кровотечу, відновити дихання, зробити перев’язку. 

 

15 лютого під Широкіно Максим отримав поранення. Того дня вояків відправили на зачистку селища. Куля ворога зрикошетила, потрапила в руку хлопцеві і здерла шкіру. Але тоді на поранення навіть не звернув уваги і продовжив рух разом із групою. Через деякий час почув різкий біль у нозі. Як виявилось, осколок під час обстрілу АГС потрапив у праве стегно. Боєць не розгубився – наклав джгута.

 

Після закінчення операції по зачистці Широкіно, Максим був доставлений до лікарні у Маріуполь, потім лікувався у Дніпропетровську і Києві, і лише згодом був доправлений додому у Корсунь-Шевченківський.

Наразі Максим почувається добре. Говорить, рана майже зажила, тому залишатися вдома не бачить потреби. Після реабілітації по відновленню опорно-рухового апарату, хлопець збирається на передову, разом зі своїми бойовими товаришами захищати нашу країну від російського агресора. Але під час отримання поранення була пошкоджена амуніція бійця, тож тепер необхідні кошти на її відновлення, як і на реабілітацію, яку ще повинен пройти Максим.