Підприємці, які постачають у сільські господарства мінеральні добрива, стурбовані тим, що ПАТ "Азот", зібравши передоплату за мінеральні добрива, раптом зупинив свою роботу.

Це не лише дестабілізувало ринок торгівлі міндобривами (за орієнтовними підрахунками збитки учасників ринку можуть скласти від 1,5 до 2,5 мільярдів гривень), а й боляче вдарить по кишені сільських виробників, знизить врожаї, створить додаткові проблеми банкам, відіб’ється на заробітній платі працівників "Азоту" й поставить під сумнів продовольчу безпеку країни.

Про це інформує Прочерк.

ЧИТАЙТЕ: На черкаському "Азоті" та "Обленерго" виникли серйозні проблеми

У березні 2017 року, в розпал сезону весняно-польових робіт, коли необхідно вносити в ґрунт мінеральні добрива, раптом почали зупинятися українські заводи Дмитра Фірташа (група OSTCHEM). А ці заводи, між іншим, виробляють більше половини добрив, що їх застосовують українські господарства. Зупинка відбулася в терміновому режимі: підприємства не отримали головної сировини для виробництва міндобрив – природного газу.

– Це не можна було навіть уявити. Зупинка в розпал сезону – просто не вкладається в голові, – обурюється директор ТОВ "Черкаська агрохімічна компанія" Сергій Каменецький. – Сьогодні ситуація така, що немає навіть надії на її виправлення. Також вражає той факт, що ніхто – ані OSTCHEM, ані держава, – не дає жодних пояснень. Якби хоч назвали якісь терміни, коли питання може бути розв’язане. Ні! Повна інформаційна темрява, невизначеність.

Сьогодні головними конкурентами українських виробників міндобрив на світовому ринку є Росія, країни Перської затоки й Китай. Тамтешня індустрія має у своєму розпорядженні значно дешевший газ, ринок з великою ємністю споживання, великі можливості інвестицій у технічне переозброєння й інфраструктуру, а отже і вартість продукції виходить значно менша. Як тільки російський газ для України почав дорожчати, бізнес Дмитра Фірташа почав ставати дедалі менш прибутковим, підприємства працювали дедалі менш стабільно, і з’явилася реальна загроза їх зупинки.

Важливим чинником, що погіршує стан української промисловості, є ріст імпорту добрив із Росії. Завдяки короткому "транспортному плечу" і особливостям транспортної інфраструктури, постачальники з інших країн не можуть скласти ефективної конкуренції росіянам. А це призводить до залежності України від держави, яку в нас майже одноголосно визнають агресором.

Здавалося б, у цих умовах держава мала б зробити все, щоб підтримати групу OSTCHEM. Але, на лихо, вона належить Дмитрові Фірташу, з яким у влади склалися не найкращі стосунки. І як результат – припинення постачання газу на заводи та їхня зупинка.

– Основних версій того, що відбувається, дві, – вважає директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF (Черкаси) Сергій Рубан, – і ці версії не виключають одна одну. Перша: на групу OSTCHEM здійснюється тиск із метою отримання контролю над її хімічними активами з подальшою передачею зацікавленій стороні. Друга: група OSTCHEM скористалася діями ПАТ "Укртрансгаз" для відстоювання своїх інтересів. Зокрема, реалізації рішення суду щодо повернення OstchemHoldingLimited багатомільйонного доларового боргу за природний газ, поставлений Одеському припортовому заводу за договором від січня 2013 року.

Насправді версій і сценаріїв подальшого розвитку подій може бути багато. Найгіршим здається такий: Дмитро Фірташ, який змушений переховуватися в Австрії, зрозумів, що розвивати добривний бізнес йому не дадуть, і... просто махнув рукою на свої українські підприємства.

Наслідки можуть бути катастрофічними. Кошти за мінеральні добрива напередодні весняного сезону з трейдерів зібрано. Якщо заводи OSTCHEM не запрацюють, і сільгоспвиробники, які взяли в банках кредити, не отримають своїх добрив, це спричинить море конфліктів і судових позовів між трейдерами, виробниками й банками.

Трейдери, які постачають у село мінеральні добрива, кажуть, що зараз, по суті, їхніми руками "кинули" сільгоспвиробників.

– Ми як трейдери зібрали гроші за товар, перекинули їх власнику виробництва – і все: ні ми, ні люди не можемо повернути своїх коштів, – каже Сергій Каменецький. – Крім виробників, у закупівлю добрив вклали гроші й такі компанії, як наша. Частина з цих грошей – кредитні. Декому потрібно повертати частину коштів буквально через місяць. Незабаром у нас розпочнуться проблеми з банками, яких, по великому рахунку, не хвилює, куди ми поділи гроші. Якщо проплачені на OSTCHEM гроші не будуть повернуті в тому чи іншому варіанті, багатьох агрохіміків очікують значні проблеми. Навіть якщо вдасться уникнути хвилі банкрутств, про інвестиції та розвиток можна забути на тривалий час.

Річ не тільки в банкрутствах і згортанні інвестиційних проектів. У реальній перспективі – зменшення надходжень в бюджет, скорочення робочих місць. Без необхідних добрив урожаї сільськогосподарських культур будуть значно меншими, що негативно вплине як на макроекономічні показники України, так і на доходи сільгосппідприємств і їхніх працівників.

Й це – не кажучи вже про добробут працівників заводів OSTCHEM, у тому числі черкаського "Азоту", які матимуть проблеми з оплатою праці, а то й, борони Боже, з працевлаштуванням. Уже зараз завод стоїть, і працівники кажуть, що не отримали зарплату за лютий. Багато хто звільняється й виїжджає за кордон, тож згодом навіть при бажанні відновити кадровий потенціал зробити це буде дуже непросто.

На ПАТ "Азот" прокоментувати ситуацію не змогли, пославшись на брак інформації, й запропонувавши звернутися до центрального офісу OSTCHEM. Тим часом керівник юридичної служби OSTCHEM Ігор Гольченко заявив у п’ятницю, що їхні заводи в Черкасах, Рівному та Сєвєродонецьку – під загрозою закриття. Він нарікає на засилля на українському ринку дешевих російських міндобрив.

– Це не перша зупинка цих заводів, – цитує пана Гольченка Lb.ua. – Починаючи з серпня це вже третя зупинка, просто ця потрапила на пік посівної. Ми почали бити на сполох у 2014 році, коли ціна на газ в українського виробника значно почала відрізнятися від ціни на газ у наших російських конкурентів. Тоді пішов неприкритий демпінговий імпорт сюди в Україну найбільш затребуваного продукту – селітри.

Й хоча держава нібито підвищила ввізні мита на селітру, прийнятий закон про скасування державної реєстрації добрив дозволив росіянам ввозити її під виглядом іншої продукції.

– Очікування було таке, що мита будуть введені в серпні 2016 року. І ринок, знаючи, що мита буде запроваджено, призупинив платежі на росіян. Коли Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі в серпні 2016 року продовжила термін розгляду, гроші відразу пішли росіянам, тому що всі зрозуміли, що мит не буде, – сказав Гольченко, додавши, що нині вважається, що мита буде запроваджено з 1 червня. – Росіяни, на секундочку, щоб закрити потребу українського ринку, зняли весь свій експорт з Балтики і повезли сюди... Нам не дали весняну кампанію – і весняна кампанія дійсно стала під питанням. Зараз ми говоримо: якщо ми не запустимося по весняної кампанії, то восени нас просто може не бути. Може не бути містоутворюючих підприємств Черкас, Рівного, Сєвєродонецька.

Часу для виправлення ситуації майже не залишилося. Добрива потрібно внести в найближчі тижні – в середині квітня вони вже нікому не будуть потрібні. Наскільки можна судити, зараз між Фірташем і владою триває своєрідна гра – хто здасться першим. І чим довше ця гра затягується, тим більшої шкоди зазнає економіка і народ України.