"Ми відповідальні за тих, кого приручили"

"Маленький принц", Антуан де Сент-Екзюпері

Сьогодні Фасолькі – трохи більше двох років. Вона має люблячу родину та теплу домівку. Проте ще маленьким кошеням її могла спіткати зовсім інша доля.

Її власниця черкащанка Марина Клімчук розповідає, що кішечку забрали з вулиці. Каже, що хлопцю в робочий чат надіслали фото й написали: "Підкинули кицю у двір. У нас і так вже три кота, не можемо залишити. Хтось хоче забрати?" Він показав фото Марині й запитав, чи будуть брати. І вже наступного дня у Фасольки з’явилась родина.

Фото з особистого архіву Марини Клімчук 

"Ми з хлопцем дуже любимо тварин. Тому, коли ми з’їхалися, питання не було, чи будемо ми когось заводити. Відразу знали, що точно візьмемо котика з вулиці або з "Доброкота". Але все ніяк не було часу сісти й когось обрати. Або коли бачили оголошення у соцмережах, не виникало контакту з тваринкою, типу "так, це наш кіт!" Аж раптом доля нас звела із Фасолькою. Коли ми побачилися - це була любов з першого погляду. Їй було близько місяця, ми переживали, чи можемо її гарно виховати, бо жили на орендованій квартирі. Переживали, щоб вона нічого не пошкодила. Але ми зрозуміли, що головне у вихованні - це наша любов та ставлення до неї. Тому вона виросла дуже вишуканою та вихованою кицею. Коли її брали, я думала, що рятую її. Але насправді – це вона мене рятує. Бо дім без котика - це порожнеча", - розповідає Марина Клімчук.

Зовсім скоро Марина та її хлопець зрозуміли, що Фасолькі потрібен братик або сестричка, і точно знали – «ще одне кошеня з вулиці – це ще одне врятоване життя». Тому через рік у них з’явився новий член сім’ї – Малюк.

Фото з особистого архіву Марини Клімчук 

"Одного разу Яна Тябут запитала, чи не хочемо ми взяти котика не перетримку. Так склалося, що я тоді хворіла й у мене була можливість бути постійно вдома, щоб допомогти адаптуватися котикові та доглянути за ним. Ми навіть нікого не «обирали». Просто сказали Яні, нехай приносить того, хто найбільше потребує догляду. Вона принесла руденького котика, який вже був на перетримці, але впав з четвертого поверху. Він тоді дуже потребував любові та уваги. Коли потрапив до нас, то був дуже наляканий та збентежений. Пройшло багато часу, щоб він почав нам довіряти. Вони з Фасолькою майже відразу подружилися та полюбили одне одного. А ми тільки й раді, що у нас два таких прекрасних котика", – каже Марина.  

Фото з особистого архіву Марини Клімчук 

Отруєні, підстрелені, зав’язані в пакетах та втоплені: чому люди знущаються над тваринами?

Проте не всіх тваринок, які опиняються на вулиці, чекає тепла домівка. Останнім часом у Черкасах почастішали випадки жорстокого поводження з тваринами. Так, ще наприкінці травня в місті невідомі залишили маленьке кошеня на вулиці в коробці та накрили його літровою банкою.

Аби не мешканка будинку, біля якого це сталось, малеча могла б задихнутися. Кошенятко врятували та передали волонтерам. Зараз із ним усе нормально. Однак по місту та по області таких випадків багато й не завжди тваринку вдається врятувати.

Сьогодні ще один випадок підтвердив жорстокість людей. У Золотоноші, що на Черкащині невідомі підвісили за хвоста котика. Знайшла його місцева жителька.

Крім того, черкащанка Євгенія Буртова в соцмережі Facebook повідомила, що 23 травня в Черкасах знову викнули маленьких кошенят. Вони потребують піклування та родину. 

"Якщо говорити про сезонність народження, то ми практично щодня отримуємо хоча б одне повідомлення про жорстоке поводження або про те, що тваринку викинули на вулицю. В інші періоди, то трохи менше – можливо, декілька на місяць. Але це тільки ті випадки, про які нам відомо, а скільки їх стається насправді  –  можна тільки здогадуватися", – розповідає зоозахисниця, керівниця благодійного фонду "Доброкіт" Яна Тябут.

За її словами, навесні максимальна кількість викинутих кошенят, інколи волонтери або небайдужі черкащани знаходять недотоплених кошенят, яких просто зав’язують в кульок, набирають туди води й викидають на смітник.

"Усім не подобається, коли коти починають мітити, гуляти, коли вони не стерилізовані, запахи турбують, починається просто травля тварин, щоб вони не розмножувались, не жили, щоб їх не було у дворах. Бо людям чомусь важко віднести тварину на стерилізацію, щоб вона потім щаслива жила. Ми також знаходили кошенят із вивернутими шиями та викинутими на смітник. Багато маленьких кошенят ще сліпими викидають на вулицю й вони просто холонуть. Дорослій кішці, зрозуміло, складніше нашкодити – у неї стріляють, закривають у підвалах, труять", - розповідає Яна Тябут.  

Фото тематичне з мережі інтернет 

Додає, що частіше, на її думку, від людей страждають коти. Вони більш довірливі та мають менше шансів захиститися. Собака ж має більше можливостей утекти, відбитися та покусатися. Котики також частіше потрапляють до підвалів, де помирають страшною смертю, адже їх ніхто не чує і не може відчинити та врятувати.

"А в собаки є більше шансів уникнути цього. Ми навіть коли забираємо котики з вулиці й робимо йому рентген, то під шкірою виявляємо вже затерті пульки. Проте, звісно, кожна тварина може постраждати від людської жорстокості. Піклуватися треба про всіх", - каже Яна Тябут.

Яке покарання чекає на людей, що знущаються над тваринами?

За словами зоозахисниці, покарати людину за жорстоке поводження з тваринами можна тільки в тому випадку, якщо свідок заявляє до поліції. Більшість людей просто звертаються до зоозахисників та волонтерів, однак це не вирішує проблему, лише прибирає її наслідки.

"Заявником повинна бути людина, яка була свідком, яка сфотографувала, зняла те, що сталось – людина з доказами. Потім дуже важко уловити слід. Ще є питання про те, наскільки швидко приїде поліція й чи вона зреагує. Але є закон, який захищає тварин", - каже Яна Тябут.

Справді є Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження". Він спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства. Відповідно до нього жорстоке поводження з тваринами – це знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Фото з соцмережі Facebook Євгенії Буртової 

Стаття дев’ята цього закону говорить про те, що людина, яка утримує домашню тварину, зобов'язана:

- забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

У статті 18 наведено положення, які не допускаються під час поводження із тваринами:

- використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;

- примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;

- завдання побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;

- використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

- розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;

- розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;

- примушування до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів для полювання;

- проведення генетичних змін на тваринах;

- застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу та інші дії, що суперечать принципам захисту тварин.

Речниця патрульної поліції у Черкаській області Ольга Пінчук повідомила, що за жорстоке поводження з тваринами на людей чекає як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Так, відповідно до ст. 89 (Жорстоке поводження з тваринами) КУпАП, знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, тягнуть за собою накладення штрафу від 3400 до 5100 гривень.

А за ст. 299 (Жорстоке поводження з тваринами) ККУ, жорстоке поводження з тваринами, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій, караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Фото зі сторінки в соцмережі Facebook Яни Тябут

"Виклики про жорстоке поводження з тваринами - поодинокі.  У випадку виявлення факту жорстокого поводження із тваринами, потрібно телефонувати на спецлінію 102", – зазначила Ольга Пінчук.

Жорстока людина – жорстока завжди

Яна Тябут розповідає, що жорстокість із тваринами нікуди не зникає. Вона перероджується у жорстокість із людьми.

"У Великій Британії таких людей ставлять на окремий облік, бо їхніми спеціалістами доведено, що потім це переростає у жорстоке поводження з людьми, використання зброї. Чомусь до проблеми з жорстоким поводженням із котами та собаками відносяться так – у нас є важливіші проблеми. Але потім із цих проблем може вирости в рази серйозніша проблема. На жаль, це не дуже враховують", - сказала вона.

Черкаська психологиня Інна Лук’янець розповідає, для того, щоб зрозуміти, чому люди жорстоко поводяться з тваринами треба дивитися на їхню передісторію, часто дитинство. За статистикою, діти, котрі зазнали насилля в сім’ї будуть більше схильні до жорстокого поводження з тваринами.

Фото зі сторінки в соцмережі Facebook Яни Тябут

"Дуже часто ними керує гнів. Це може бути гнів на батьків, на життя, на несправедливість. Навіть доросла людина може містити в собі гнів на батьків, котрий сформувався в дитинстві. Тому що психіка немає віку. І оскільки на батьків його не завжди можна виразити, то потрібне заміщення. Найпростіший і найдоступніший варіант – це тварини. Вони слабші, беззахисніші й саме на них можна продемонструвати свою силу, владу, вседозволеність", – каже Інна Лук’янець.

Додає, що крім гніву, також присутня ще й агресія. Може також бути демонстративність або бажання привернути до себе увагу такими жорстокими вчинками. Крім того, у таких людей можуть бути певні відхилення, як психопатія або асоціальність.

"У діагностованих психопатів постійно виявляється знижена реактивність автономної нервової системи. Цей факт вважається поясненням постійного прагнення таких людей до гострих відчуттів і їх очевидною «нездатністю навчатися через досвід». Коротко кажучи, антисоціальні особистості мають вроджені тенденції до агресивності. Їм більше, аніж іншим, прояви агресії приносять задоволення та збудження", – пояснює психологиня.

"Якщо ми не будемо боротися, то ми ніколи й не поборемо"

Яна Тябут вбачає вирішення цієї проблеми через виховання любові до тварин ще з дитячих років – батьками, у садочках та школах.

"Для цього є уроки доброти в школах, виховання в садочках, де на дитячому та ігровому рівні розповідають, як поводитися із тваринами. Багато чого залежить від батьків, як вони регулюють цей момент. Чи мамочка на вулиці хватає дитину за руку й відтягує від кота, чи пояснює, що це котик і він тут живе, розповідає, яка його функція, що він ловить мишок. Усе починається з родини, потім іде садочок, школа, там також розповідати про це треба. Потрібно казати про те, що все має відповідальність: жорстокість над твариною карається адміністративно та кримінально", - каже Яна Тябут.

Фото зі сторінки в соцмережі Facebook Яни Тябут

Вона також розповіла про алгоритм дій у разі виявлення випадків жорстокості над тваринами:

– обов’язково фотографувати та знімати все, що відбувається. Світлини чи відео можуть бути доказом у поліції;

– зателефонувати до правоохоронних органів на 102 або на гарячу лінію міської ради. Виклик волонтера чи зоозахисника не вирішить усієї проблеми.

– написати заяву та контролювати цю справу.

"Якщо не прибирають за тваринами, є муніципальна інспекція. Вони реагують. Якщо знайшли травмовану тварину, то відразу їхати в клініку. Якщо немає фінансів, то телефонувати у всі зоозахисні організації. Вони там вирішать це питання, принаймні почнуть збір грошей. Зараз можна вирішити будь-яке питання, головне, щоб було бажання в самих людей. Якщо ж людина привезла поранену тварину до ветеринара, то вона й там повинна викликати поліцію. Адже до уваги беруть саме пояснення свідка, тоді як ветеринар може надати кваліфіковану відповідь, що цю травму нанесено людиною, що її експлуатували в плані народження, що вона постійно була в пологах, а на цьому заробляли гроші. Ветеринар може підтвердити, що над твариною знущались. Бувають і летальні випадки, але можна зробить розтин і знайти причину смерті. Якщо ми не будемо боротися, то ми ніколи й не поборемо", – сказала Яна Тябут.

Фото з соцмережі Facebook Євгенії Буртової 

Черкаси – дружнє місто для людей і тварин

Зоозахисниця додає, що за своїми тваринами потрібно доглядати. Зокрема, зараз ветеринари наголошують, що всіх собак треба дресирувати незалежно від того, яка порода в собаки чи який у неї вік. Щоб тварини були безпечними, треба робити їм щеплення, лікувати, а не викидати тільки-но щось станеться. Якщо власник не планує розведення, тварину варто стерилізувати або каструвати.

"Я думаю, що велика сила в руках міської влади. Ми зі сторони зоозахисту зробили все можливе, щоб міська рада прийняла рішення про те, що котики є частиною екосистеми міста.  Але треба, щоб люди про це знали, що тварини живуть і будуть жити в дворах. Вони приносять користь, вони відловлюють пацюків. Але з іншого боку міська влада повинна забезпечити стерилізацію цих тварин. Зараз ми виграли громадський бюджет по стерилізації. Однак ми пів року намагаємось добитися, щоб провели цей тендер. Щоб програма почала працювати. Тому що скоро вже осінь. Часу дуже мало", – каже Яна Тябут.

Нагадаємо, що у 2020 році проект "Черкаси - дружнє місто для людей і тварин" виграв у категорії "Великий громадський". Протягом 2021 року його мають реалізувати в Черкасах.

Фото з мережі інтернет 

Проект пропонує розпочати програму стерилізації котиків, спочатку за рахунок Громадського бюджету на 2021 рік. На основі обробки даних електронного анкетування за два тижня вдалося зібрати інформацію і створити мапу міста з позначками 212 адрес скупчення 1954 одиниць нестерилізованих котів.

"Ми маємо продовжити цю роботу, бо по оцінкам волонтерів, зараз у місті проживає більш ніж 5 тисяч котів. Результатом нашого проекту через рік має стати те, що майже кожен мешканець нашого 280,0 тис. міста має впевнитися: в покращенні санітарного стану дворів, підвалів, майданчиків для сміття, промислових зон; зменшенні на 50% кількості нестерилізованих котів, і як слідство - зникненню з вулиць хворих, травмованих котиків", – написала авторка проекту Олена Гавриш.

Бюджет проекту: 977 000 гривень. Наразі його вже підтримало 156 осіб. Проголосувати можна ТУТ.

Із повним переліком проектів, які цього року подалися на громадський бюджет, можна ознайомитися ТУТ.

Начальник відділу підтримки громадянського суспільства у Черкаській міській раді Олексій Дубовий повідомив, що на початку червня відбудеться засідання координаційної ради, де буде заслухано головних розпорядників. У випадку з проектом "Черкаси – дружнє місто для людей і тварин" розпорядником коштів є департамент ЖКК.  

"Загалом, всі проекти, що перемогли, маю бути реалізовані протягом наступного року. В цьому випадку автор не зазначала орієнтовний початковий термін реалізації, хоча знаю, що вона постійно контактує з департаментом і вони оголосили тендер", – сказав він.

Фото зі сторінки в соцмережі Facebook Яни Тябут

Стерилізація безпритульних тварин – це один із способів їхнього захисту. Так, черкащанка Марина Клімчук, власниця двох котиків, розповідає, що Фасольку вони стерилізували, а Малюка кастрували, адже так безпечніше для котиків. Щасливі домашні улбюленці - щасливі й їхні власники. 

Фото з особистого архіву Марини Клімчук 

"Хотілося, звісно, продовження роду прекрасних котиків, але у світі вже безліч таких малюків, тому роздавати їх немає куди. Думаю, якщо знайшли тваринку на вулиці, то спочатку потрібно оглянути її й зрозуміти, чи нічого не загрожує її здоров’ю, а по-друге, зрозуміти, чи не загубилася вона. Знайти час відвезти її у ветеринарну клініку і дорогою подумати, чи знайдеться місце цій тваринці у вас в будинку та в серці. Якщо в останньому - ні, то краще знайти родину, де зможуть дати їй дві складові", – сказала вона.

Підготувала Світлана Небилиця