15.05.21 15:55

"Я сумую за своїми спогадами про Крим", – учителька про переїзд і адаптацію в Черкасах



 

Світлана Муренко переїхала до Черкас із Керчі 2014 року. 7 років російської окупації Криму, 7 років проживання Світлани з дітьми в Черкасах після переїзду з півострова. Учителька Черкаської школи №2 розповіла про причини переїзду, про зміни у Криму й адаптацію в Черкасах.

«Про Крим і кримчан забувати не можна»

У Криму Світлана Муренко прожила 17 років. За цей час він став їй рідним. Світлана родом із міста Ватутіне, що на Черкащині. До міста Керч переїхала після одруження з корінним кримчанином Дмитром. Тут народилися їхні син Нікіта і донька Віталіна, тут діти пішли до школи, тут було жваве спілкування і сімейні свята з родичами чоловіка. Світлана працювала учителькою української мови і літератури у міській школі.

– Добре і дружно було. Я так любила, коли до нас приїжджали родичі, друзі, і ми великою компанією їхали відпочивати до моря, – згадує вона.

Несподівано хвороба забрала життя чоловіка Світлани. Смерть коханого стала великим ударом для неї. Пережити трагедію самотній матусі допомагала підтримка батька чоловіка Миколи Пилиповича.

Не встигла Світлана оговтатись від тяжкої втрати, як прийшла інша біда, що кардинально змінила її життя, – окупація Криму Росією.

– Я досі пам’ятаю, як їхала російська військова техніка через Керч на Севастополь. Цілий день танки, танки. Гул стояв неймовірний, і було дуже страшно, – розповідає Світлана.

Окрім страху, була розгубленість, нерозуміння змін у ставленні до неї оточення:

– Для декого з колег я раптом стала «ярой националисткой», а кримські родичі просто припинили спілкування, без сварок і пояснень. Це мене дуже вразило.

Я не впізнаю колишній Крим, – Світлана Муренко

Найбільшим страхом кримчан, за словами Світлани, був страх заборони розмовляти російською мовою. «Зараз «бандерівці» прийдуть і змусять нас тут спілкуватися українською мовою», – говорили між собою колеги Світлани.

Заступниця директора школи викликала Світлану і сказала: «Ти ж розумієш, що української мови у школі вже не буде. Пропонуємо тобі викладати російську мову або історію».

Така пропозиція для Світлани була неприйнятною. Усе довкола змінювалося на очах і ставало чужим.

– Я розуміла, що жити тут тепер не зможу. Але й рішення виїжджати з Криму далося нелегко. Адже я не сама, а з двома дітьми, за долю яких відповідаю, – зізнається вона.

Коли Світлана повідомила батькові чоловіка про своє рішення виїжджати з Криму, той образився і збиратися їй із дітьми в дорогу не допомагав. На підтримку Світлані з Ватутіного приїхали її батьки. Саме того серпневого дня у Криму відключили мережу «Київстар». Це додало знервованості та незручностей до і без того тяжкого переїзду. Світлана називає дивом те, що вони проїхали всі пости на окупованому Росією півострові і на жодному їх не зупинили. Спокійно видихнули вони лише, коли перетнули адмінмежу з Кримом.

А потім довелося починати усе з початку в Черкасах. Купили тут квартиру.

– Скажу відверто, я купувала не квартиру, а краєвид із вікна. Бо з нього видно прекрасний Дніпро, що допомагає мені пережити розлуку з морем, – поділилася Світлана.

У черкаській школі Світлані довелося знову доводити свою професійність

Вона пішла працювати до Черкаської школи №2 учителькою української мови та літератури.

– Там, у Керчі, я вже мала ім’я, повагу як учителька. А тут довелося знову доводити свою професійність, підтверджувати кваліфікацію, – розповідає Світлана.

Дуже важко перелаштуватися було дітям. Адже викладання предметів у школі в Керчі було російською мовою. Донька пішла тут до третього класу. Особливо Світлана переживала за сина, який ішов до десятого класу. Але поступово діти звикли. Влилася у педагогічний колектив і Світлана, яка зараз працює вже заступницею директора з навчально-виховної роботи у Черкаській ЗОШ №2.

Родина любить Черкаси на Дніпрі і залюбки подорожує мальовничими куточками Черкащини. За Кримом Світлана сумує.

– Але я розумію, що сумую за своїми спогадами про Крим, – додає вона, – за тим, як там було добре, а не за теперішнім Кримом.

Дружна родина Муренків. Тільки підтримка один одного допомогла їм почати усе з початку в Черкасах

Із батьком чоловіка Миколою Пилиповичем, який залишився у Керчі, вони часто спілкуються. Аби зберегти теплі родинні стосунки й уникнути сварок, домовилися про табу на політично дражливі теми.

Заради зустрічі дітей зі своїм дідусем Світлана щороку влітку їздила на півострів і з кожним разом усе більше відчувала відчуженість колись теплого Криму.

І поки дідусь хвалився, що тут, по всьому Криму, нарешті будуються дороги, Світлана з болем спостерігала, як заросли бур’янами колись доглянуті доріжки до моря, як затишні куточки міста перетворюються на занедбані пустки. Страшно і боляче було дивитися на сухий, зарослий Північно-Кримський канал, який до окупації був наводненим і живим.

Світлана спробувала відновити спілкування з іншими родичами у Криму, але нічого з того не вийшло. За її словами, вони лише повторюють агресивну російську пропаганду і навіть не цікавляться, як нині живеться їй із дітьми.

– Я не впізнаю колишній Крим, і мені тут не затишно, – зізнається Світлана. – Тому мені вистачало кількох днів, щоб відчути, що я хочу повернутися додому в Черкаси.

Вмовляти дідуся приїхати сюди, в Черкаси, довелося дуже довго. «Как я к вам приеду, если у вас там нельзя разговаривать по-русски?» – говорив він. На шкільний випускний Нікіти дідусь таки приїхав. Онук гуляв із ним містом і навмисно перейшов з української мови на російську, аби дідусю було не так лячно і він побачив, що ніякої ворожості, обіцяної російською пропагандою, тут немає.

Дідусь був приємно здивований, що дороги робляться і тут, на материковій частині України.

Повернувшись до Криму після поїздки, дідусь навіть свого товариша-пенсіонера переконував, що ніякої агресії від українців, якою їх лякає телебачення, він не побачив.

Вже два роки Світлана не їздить до Криму через суворі обмеження на в’їзд і виїзд, ухвалені Росією. З дідусем спілкуються телефоном.

– У мене внутрішній біль за Кримом, – ділиться Світлана. –  Про Крим і кримчан забувати не можна. У багатьох там родичі. І багато кримчан, які є патріотами України, лишилися там, бо коріння пустили, свій бізнес мають або їм немає куди і до кого виїхати. Крим – це частина нашої спільної історії, не можна її викреслювати. Крим потребує постійних нагадувань про себе.

З надією на Кримську платформу

У тому, що тему Криму потрібно піднімати активніше на всіх рівнях, впевнена Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України.

Тиск на Росію, яка відповідальна за окупацію Криму, має постійно збільшуватися, впевнена Еміне Джапарова

Тема Криму для Еміне є не просто функціональним обов’язком, а дуже особистісною історією.

– Після того, як ми усвідомили, що незалежна журналістика у Криму і окупація –  неспівставні явища, ми з чоловіком прийняли рішення виїхати з Криму. І в серпні переїхали до Києва, де все починали з нуля, – розповіла Еміне Джапарова в Українському кризовому медіацентрі.

За її словами, Міністерство закордонних справ України зараз активно впроваджує ініціативи  щодо привернення уваги до теми Криму не тільки всередині країни, а й на міжнародній арені.

– Перед нами зараз стоять питання, як так зробити, щоб Крим не спускався з порядку денного, щоб про Крим говорили, щоб позиція країн не змінювалася і тиск на Росію, яка відповідальна за окупацію, тільки нарощувався, – зазначила Джапарова.

І це не простий процес, бо через сім років після окупації світ перебуває в певній зоні комфорту, в зоні декларацій і заяв без пошуку реальних механізмів деокупації  українського півострова.

Виправити ситуацію і залучити до конкретних обговорень шляхів деокупації Криму світову спільноту, на думку Джапарової, допоможе українська ініціатива «Кримська платформа».

– Наші головні аргументи для партнерів, під якими ми просуваємо ініціативу «Кримська платформа», полягають у тому, що мілітаризація Криму становить загрозу не тільки для України, а для всього світу. Бо Крим використовують як проекцію агресії не тільки в Чорноморському басейні, а в тому числі і на Середземномор’ї, – говорить Джапарова.

Стратегічна мета Кримської платформи – це деокупація Криму. Тактична мета –  систематичними заходами, різними форматами, інструментами підтримувати тему Криму, щоб вона більш гучно лунала на міжнародних майданчиках.

11 березня Рада національної безпеки та оборони України затвердила стратегію деокупації та реінтеграції Криму.

– Для нас це є ключовим аргументом, яким ми кажемо країнам, що в нас є це бачення, є документ, і тепер ми на його підставі запрошуємо міжнародних партнерів України долучитися до процесу доопрацювання міжнародних механізмів тиску на РФ, – наголошує Джапарова.

Є кілька рівнів Кримської платформи. Один із найважливіших – саміт, який запланований на 23 серпня в Києві. Крім голів держав та урядів, на саміт запрошуються керівники міжнародних організацій та голови парламентських асамблей.

Основний документ, який буде прийнятий протягом саміту – це заключна Хартія саміту, яка фіксує основні принципи і пріоритети міжнародної політики деокупації Криму.

Кримська платформа має на меті об’єднати українських та міжнародних експертів. Вони забезпечать аналітичну підтримку діяльності Платформи, адвокацію її цілей на міжнародній арені.

Адже чим ефективнішим буде міжнародне реагування на окупацію Криму, чим більше посилюватиметься міжнародний тиск на Росію і захист жертв окупаційного режиму, тим ближчою буде деокупація українського півострова.

Лариса НЕТАХАТА

Матеріал підготовлено у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства.



Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter



Останні новини

23 вересня 2021
17:30
Хотів підзаробити: на Черкащині чоловік пошкодив сорок могил (ФОТО)
16:25
У Черкасах для бідних видаватимуть продукти
15:53
Суд у справі загиблого черкаського директора перенесли на жовтень
15:16
Черкаські спортсменки серед кращих в Україні (ФОТО)
14:54
До кінця жовтня в одному з черкаських парків планують встановити інклюзивний майданчик
14:30
Освітні проєкти у пріоритеті, – Олександр Скічко розповів про #ВеликеБудівництво
14:16
Як Порошенко, Сущенко та Бондаренко школярам екскурсію в зоопарку проводили 
13:57
Водія з підробленими документами спіймали в Черкасах
13:15
Подорожувати Черкасами та областю тепер можна віртуально
12:57
У центрі Черкас водій ледь не збив патрульного (ВІДЕО)
12:19
На Черкащині чоловік вдарив жінку по голові металевим ключем заради пограбування
11:47
В Україні запровадили обов'язкові щеплення проти COVID-19 для освітян та чиновників
11:20
Обвинуваченому в смертельному побитті чоловіка біля черкаського нічного клубу дали умовний термін
10:51
За добу захворюваність на COVID-19 зареєстрували ще у 171 жителя Черкащини
10:16
У Черкасах презентували нове 4-тижневе меню для шкіл
09:48
Понад 10 вулиць у Черкасах сьогодні будуть без світла
09:16
У мережі з'явилося відео моменту вбивства бізнесмена в центрі Черкас
22 вересня 2021
20:21
Завтра на Черкащині переважатиме осіння прохолода з невеликими опадами
19:30
Черкаські спортсмени вибороли понад 30 медалей чемпіонату України
18:27
На ще одній вулиці в Черкасах встановлять "лежачі поліцейські"
18:18
Попри "жовту" карантинну зону: завтра у Черкасах працюватимуть майже всі школи, крім однієї
17:33
На Черкащині судитимуть майстра лісу через загибель працівника
16:23
Поліція повідомляє, що у вбивстві підприємця з Черкас нові обставини (ВІДЕО)