Коронавірусний карантин сприяв не тільки збільшенню обсягу безготівкових розрахунків, а й активності шахраїв, які видурюють гроші з банківських карток українців.

Як захиститися від аферистів, нам розповіла начальник управління зв'язків із громадськістю та фінансової обізнаності департаменту комунікацій НБУ Леся Войтицька.

За даними Національного банку України, минулого року, з початком пандемії ковіду загальна кількість операцій з використанням платіжних карток в Україні зросла на 18%, а їхня сума – на 8,7%. 86 зі 100 операцій із платіжними картками здійснювалися безготівково.

Разом із тим почастішали й атаки шахраїв на кошти з платіжних карток українців. За перше півріччя 2020 року зареєстровано 47 622 випадки шахрайства. Загальна сума збитків становить 86,4 млн грн. Про це повідомила начальник управління зв'язків із громадськістю та фінансової обізнаності департаменту комунікацій НБУ Леся Войтицька під час зустрічі, що відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства.

Для порівняння наводимо дані за перше півріччя 2019 року:

• 34671 випадок шахрайства;
• 72,6 млн грн. – загальна сума збитків.

Злочинці зловживають панічними настроями, страхами та довірою людей під час коронакризи.

Шахрайські ролі і сценарії

Шахраї приміряють на себе різні маски, і одна з них – це маска покупця.

Сценарій «Я хочу купити ваш товар і готовий оплатити»

Саме зі сценарієм такого шахрайства довелося зіткнутися жительці Черкаського району Ользі, коли вона подала оголошення на портал ОЛХ про продаж весільної сукні. На її оголошення відгукнулася жінка-підприємець. Сказала, що хоче зробити повну передоплату сукні і попросила відправити її до іншого міста. Але зажадала для оплати номер картки будь-якого банку, окрім ПриватБанку і Ощадбанку, пояснивши це тим, що не хоче платити податки, тож із державними банками не співпрацює.

Чоловік Ольги – Олег, відкрив нову картку в Райффайзен банк Аваль. Номер картки надали жінці-покупцю, і вона пообіцяла перерахувати кошти. А потім до чоловіка Ольги зателефонував нібито працівник банку і повідомив, що на картку Олега прийшов переказ. Спочатку «працівник банку» вимагав назвати суму переказу і від кого він прийшов, мовляв, це необхідно для підтвердження, бо платіж надходить не від фізичної, а від юридичної особи і є застрахований. Далі він сказав, що переказати кошти неможливо, тому що картка нова і потрібна транзакція на підтвердження того, що картка діє.

– Нас насторожило те, що ми повинні покласти на картку власні кошти – 50% від суми надходження, – розповідає Ольга. – Ми вирішили з’їздити до банку і з’ясувати, чи дійсно все так, як нам говорять, чи є якісь особливі вимоги при надходженні платежу від юридичної особи до фізичної, чи є якісь застраховані платежі. Працівниця банку сказала, що це все вигадки, і попередила, що за таким сценарієм діють шахраї, що наступним їхнім кроком буде вимагання надати персональні дані і здійснити певні дії біля банкомата, щоб виманити у жертви гроші з банківської картки. Ми вирішили влаштувати перевірку і в наступній телефонній розмові сказали псевдопрацівнику банку, що необхідну суму на картку ми поклали. Тоді він відповів, що, аби пройшов платіж, ми маємо повідомити термін дії картки. Ми впевнилися, що це шахраї, і припинили спілкування. Але вони ще якийсь час телефонували на наш номер і погрожували, що відправлять нас до суду, бо нібито нараховується пеня за затримку коштів.

Це один із типових сценаріїв телефонного шахрайства. Черкащанці Ользі завдяки пильності вдалося вирватися з пастки шахраїв. Вона не поклала гроші на картку і не надала персональні дані, як того вимагали зловмисники.

– Єдина інформація, яку ви можете надати для перерахування вам коштів – це 16 цифр на лицевому боці картки, навіть якщо вам кажуть, що платіж від юридичної особи, – наголошує  Леся Войтицька.

У жодному разі не повідомляйте нікому:

• три цифри на зворотному боці картки (CVV-код);
• термін дії картки;
• коди банків та мобільних операторів;
• паролі в інтернет-банкінг;
• кодове слово банку.

Аби ви не стали жертвою махінацій із банківськими картками, маєте знати ще кілька  типових сценаріїв телефонного шахрайства.

Сценарій "Ваша картка заблокована" 

Шахрай маскується під працівника банку і просить надати інформацію: реквізити картки, одноразові паролі. Також під час розмови шахрай може переконувати здійснити перерахунок коштів, зняти ліміт по картці.

Пам’ятайте, працівники банку ніколи не телефонують, щоб дізнатися зазначену інформацію.

 Якщо у вас є сумніви, хто телефонує – шахрай чи працівник, запитайте прізвище працівника банку і припиняйте розмову. Передзвоніть на офіційний номер телефону банку, який зазначено на картці.

Сценарій "Мамо, я в поліції або у лікарні" 

Вночі телефонує нібито представник правоохоронних органів і повідомляє, що ваш родич в поліції за бійку, ДТП, крадіжку тощо. Щоб його визволити, вам необхідно сплатити кошти (перерахувати грошову компенсацію постраждалому/слідчому/лікарю чи судді тощо). Для переконливості шахрай передає слухавку нібито родичеві, який жалібним голосом пояснює, що сталася біда.

 Перед тим, як віддавати, сплачувати чи переказувати кошти, зателефонуйте своєму родичу та запитайте, як у нього справи.

Сценарій "Ви виграли автомобіль, квартиру, мільйон тощо" 

Жертві надходить SMS-повідомлення щодо виграшу, більше деталей на сайті або за телефоном. Людина передзвонює за вказаним номером, де їй пояснюють: щоб отримати свій приз, необхідно сплатити податок у розмірі 1% від його вартості. Для переконливості шахраї можуть створити сайт, на якому є вся інформація щодо "акції" та відгуки попередніх переможців.

 Пам’ятайте! Податки не перераховує отримувач виграшу (вони утримуються з суми виграшу через її зменшення на суму податків)

Майте на увазі, шахрай може назватися будь-ким – працівником банку, НБУ, Пенсійного фонду, фіскальної служби, працівником поліції, комунальних служб, працівником мобільного оператора,  покупцем вашого товару тощо.

Що робити?

 Припинити розмову, якщо...

• запитують термін дії картки, тризначний номер на звороті картки, паролі, коди банків та мобільних операторів;
• обіцяють легкі гроші (несподіваний виграш);
• керують у телефонній розмові вашими діями (направляють до терміналу чи банкомату);
• просять сфотографувати та переслати/надати фото платіжної картки;
• лякають, що ваша картка заблокована, а злочинці зламали рахунок;
• просять перейти за посиланням та зазначити всі персональні дані і реквізити платіжної картки.

Якщо маєте сумніви щодо ситуації, телефонуйте на гарячу лінію Національного банку України - 0 800 505 240.

Якщо ви випадково повідомили шахраю реквізити картки та паролі:

• Негайно заблокуйте картку (телефонуйте на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки або через інтернет-банкінг)
• Телефонуйте в Кіберполіцію – 0 800 505 170 або зверніться онлайн.

Щоб ваш онлайн-шопінг був безпечним

В умовах карантинних обмежень навіть найбільш консервативно налаштовані споживачі переходять на безготівкову оплату та онлайн-покупки. Аби не потрапити під час онлайн-торгівлі в пастку шахрая, важливо вчасно його розпізнати.

Ознаки псевдопродавця

• Пропонує занадто занижену вартість товару
• Не погоджується на покупку з постоплатою або просить перерахувати аванс на картку
• Не знає характеристик товару
• Поспішає з оплатою товару
• Оплата здійснюється на картку, що видана на прізвище, яке не співпадає з прізвищем продавця
• Надсилає копії своїх документів, щоб викликати довіру
• Переводить спілкування з особистого кабінету на сайті дошки оголошень в месенджер
• Надсилає скорочені посилання нібито на сайт для оформлення послуги
• Просить вас зняти ліміт з картки для проведення оплати, адже йому про це надійшло сповіщення від банку  
• Попереджає, що зараз вам надійде SMS-повідомлення для підтвердження замовлення, оформлення послуги чи оплати товару.

Ви маєте знати лайфхаки безпечних онлайн-покупок

• Користуйтеся віртуальною карткою для покупок онлайн. Перераховуйте на неї тільки ту суму, яка необхідна для покупки
• Повідомляйте лише 16-значний номер вашої картки. Також можна, але не обов’язково, повідомити своє ім’я та ПІБ
• Перевірте продавця/покупця на сервісі Кіберполіції "STOP FRAUD" або перевірте сайт, послугами якого збираєтесь скористатися, на наявність в списку шахрайських сайтів Black List ЄМА.

Обережно, сайти-клони

Будьте уважними до сайтів, де купуєте та оплачуєте товар. Шахраї створюють сайти-клони, полюючи на повні реквізити карток, коди та паролі.

Шахраї маскуються під різні сайти: поповнення мобільного телефону, з переказу з картки на картку, онлайн-кредитування на картку, інтернет-магазинів, з онлайн-іграми, онлайн-казино та лотереї.

Сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок "замочок".

На сайті мають бути значки захисту онлайн-покупок від платіжних систем – Verified by Visa та MasterCard SecureCode.

Якщо ви вже ввели реквізити картки і зрозуміли, що сайт шахрайський:

• Негайно заблокуйте картку (зателефонуйте на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки або через інтернет-банкінг)
• Зверніться до Кіберполіції онлайн.

У понад половині випадків карткових шахрайств у світі люди самі переказують гроші шахраям або розкривають їм дані своїх карток. Тому Національний банк України організував проект #ШахрайГудбай, аби в період карантину та масового переходу в онлайн убезпечити людей від таких випадків. Детальніше з правилами безпеки безготівкових та онлайн-платежів ви можете ознайомитися за посиланням: https://bank.gov.ua/promo/stopfraud/

Як захистити свої права у фінансовій установі

Сьогодні в суспільстві існує високий запит на підвищення фінансової грамотності.

Як зазначила Леся Войтицька, українці мають низький рівень фінансової грамотності порівняно з іншими країнами – 11,6 із 21 балів. Це найнижчий показник у Європі. Тому з 3 березня Національний банк України за підтримки Уповноваженого Верховної Ради з прав людини проводить  Всеукраїнську інформаційну кампанію "Знай свої права". Мета проекту – покращити обізнаність населення про фінансові послуги, права та обов’язки споживачів.

45% українців не знають, куди можна звернутися, якщо фінансова установа порушила їхні права. Ця проста пам’ятка споживача стане вам у нагоді.

Що робити, якщо фінансова установа порушила ваші права?

1. Напишіть заяву на ім’я керівника фінансової установи
2. Не допомогло? Зверніться до Національного банку України
3. Потрібна юридична допомога? Скористайтесь системою надання безоплатної правової допомоги.

Що робити, якщо кредит не оформлював, а фінансові установи використовують твої персональні дані та турбують дзвінками і повідомленнями?

1. Потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо кредит жодним чином вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки.
2. Якщо вам продовжують телефонувати щодо кредиту, який вас не стосується, напишіть вимогу до фінансової установи із запереченням проти обробки своїх персональних даних.
3. Не допомогло? Зверніться до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Банки

Банки надають великий спектр фінансових послуг: від простого розрахунку карткою за товар в магазині до надання кредиту на купівлю будинку. Обираючи ту фінансову послугу, яка найбільше відповідає вашим потребам, детально вивчайте умови надання послуги, порівнюйте пропозиції різних банків.

Береш кредит у банку – звертай увагу на:

• термін надання кредиту (логіка проста – чим довший термін, тим більшою буде переплата);
• повну реальну вартість з усіма комісіями (дивись паспорт кредиту та істотні умови послуги на сайті банку);
• спосіб погашення [класичний чи ануїтетний (погашення рівними частинами)];
• чи включено до договору кредиту додаткові послуги (наприклад, страхування життя, що не є обов'язковим під час отримання споживчого кредиту);
• умови дострокового погашення кредиту.

Мікрофінансові організації

Якщо потрібні невеликі позики на короткий термін – так звані гроші до зарплати, черкащани звертаються до мікрофінансових організацій, небанківських установ. Це вид кредитування, який найчастіше дуже швидко та легко можна оформити онлайн. Мікрокредити здаються дешевими, але це зовсім не так. Оскільки такі кредити видаються швидко та легко, вони значно дорожчі від тих, які довго та з купою документів оформляються банками.

Береш мікрокредит – звертай увагу на:

• офіційну реєстрацію установи (перевірте інформацію про обрану компанію через систему Національного банку. Якщо не знайшли інформацію про компанію, не користуйтеся її послугами);
• повну процентну ставку (1-2%, які показують в рекламі, – це вартість за один день користування, тому ставка за місяць може сягати 60%);
• графік платежів (дізнайтеся, коли сплачувати позику);
• штрафи у разі прострочення (навіть декілька днів прострочення можуть коштувати клієнту значної суми);
• умови договору (уважно почитайте договір, а потім підписуйте. У ньому можуть бути зазначені особливі умови нарахування процентів та додаткові послуги).

Леся Войтицька наголошує:

- Українці не читають уважно договір. А в ньому дрібним шрифтом може бути прописано, як підвищується кредитна ставка під час вашого кредитного періоду.

Кредитів під 0% не буває

Кредит – це гроші за плату, і жодна фінансова компанія не буде працювати собі у збиток. Мікрокредити не лише не можуть бути безкоштовними, ба більше – це найдорожчий вид кредиту. Ставка за день користування та купа додаткових комісій перетворюють кредит з 0% у сотні процентів річних.

Детальніше про права споживачів ви можете прочитати на спеціальній вебсторінці (лендинг) #ЗнайСвоїПрава (https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights/), яку Національний банк України запустив у межах інформаційної кампанії.

Щоб зберегти ваші гроші і не дати себе одурити, керуйтеся правилами безпеки, а не емоціями.

Підготувала Лариса НЕТАХАТА